Підбиваємо підсумки 350-го дня війни в Україні.
Ситуація на фронті
Вранці український Генштаб ЗСУ повідомив, що наступ РФ йде на Куп'янському, Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Новопавлівському напрямках. Основні бої йдуть у районах Кремінної, Бахмута, Авдіївки, Досвідченого, Мар'їнки та Вугледару.
Географія російських атак була цього разу досить широкою. Їх відображали біля Новоселівського, Червонопопівки, Шипилівки та Білогорівки Луганської області. А також у Верхньокам'янського, Федорівки, Оріхово-Васильівки, Дубово-Васильівки, Спірного, Виїмки, Бахмута, Червоної Гори, Парасковіївки, Іванівського, Часів Яру, Кам'янки, Водяного, Першотравневого, Красногорівки, Авдіївки, Мар'їнки та Богоявленки Донецької області.
Зазначимо, що обидві згадані Василівки знаходяться на північний захід від Бахмута та на південь від траси на Слов'янськ. Тобто, росіяни вже перетинають цю дорогу з півночі, щоб атакувати прилеглі населені пункти. Раніше на північ від траси "Вагнер" атакував Залізнянське.
Про те, що на цій ділянці складається скрутне становище, ми розповідали ще вчора. Нагадаємо - за даними воюючого зараз екс-нардепа Ігоря Луценка, 30-та бригада ЗСУ, яка тримає фронт на північно-західних околицях Бахмута, переживає жорстокий дефіцит боєприпасів (бракує навіть патронів до автоматів Калашнікова) і тому "кидає зброю і тікає" наближення противника.
Існування проблеми дефіциту звичайних озброєнь підтверджували інші військові, а також українські військові експерти. Вони пишуть про те, що у військах не вистачає звичайних мінометів та снарядів до них. І обурюються, чому не приділяється увага вирішенню цих проблем.
Тобто в українській армії стало бракувати зараз речей, про дефіцит яких раніше не було інформації. Плюс нікуди не поділася жорстка нестача снарядів для радянських гармат. І снарядів для західної артилерії також не вистачає, про що сьогодні сказав секретар РНБО Олексій Данилов.
За його словами, артилерійські снаряди, особливо калібру 155 мм, є "одною з невідкладних потреб" сил оборони, і "дуже багато питань залежить від кількості снарядів. Тому що якщо у вас є зброя, але нема чим стріляти, то це виклик".
Також зі зведення Генштабу ЗСУ варто відзначити атаку безпосередньо на Часів Яр, до якого російські сили раніше не доходили. Це місто зараз – ключовий вузол постачання Бахмута з південного заходу.
Федорівка, яка також раніше не згадувалась Генштабом, це село на північ від Миколаївки та Роздолівки, за яку йдуть бої. Атака на цей населений пункт показує явний рух росіян з півдня до Сіверська. Також точаться бої за села на схід від цього міста. Наприклад, у Білогорівці.
"Якщо взяти Сватівсько-Кременський напрямок та Білогорівку, то на Кремінському напрямі зараз максимальна ескалація, максимальна кількість обстрілів та спроб прорвати сили оборони. Практично щоденні атаки невеликими групами до взводу, але постійними хвилями. Іноді з підтримкою важкої техніки – БТР, танк постійні обстріли", - заявив губернатор Луганської області Сергій Гайдай.
Сьогодні Генштаб повідомив, що під Водяним (район Авдіївки) росіяни скидали на ЗСУ аерозольні сльозогінні гранати К-51 нелетальної дії.
Зазначимо, що останніми днями російські телеграм-канали звинувачують ЗСУ у застосуванні бойових отруйних речовин, які нібито скидають із дронів (Київ цього не підтверджує). Проте офіційно Росія Україну у застосуванні хімічної зброї не звинувачувала.
Було кілька ракетних ударів. Найголовніший - Харковом, куди прилетіло п'ять ракет, за даними Генштабу. Влада міста заявила про удар у районі центрального парку Горького та потрапляння в промислове підприємство. Зазначимо, що біля Центрального парку у Харкові, де був обстріл, розташоване лише одне підприємство – Харківський авіаційний завод. Але прильоту ним в Україні не підтверджували.
У той же час міноборони РФ стверджує, що ракетними ударами по центру Харкова "були знищені цехи підприємства авіапромисловості, в яких модернізували безпілотники та боєприпаси, що барражують".
Також були удари по Сумській та Чернігівській областях. Про вибухи в Сумах повідомляли місцеві паблики, а на Чернігівщині – обласна влада.
Навіщо Зеленський поїхав до Британії
Президент України сьогодні здійснив другий за рахунком закордонний візит після початку російського вторгнення – до Лондона. Далі він відвідає Париж і кінцевою точкою турне має стати Брюссель (про подорож туди західні ЗМІ вже повідомляли).
Зеленський прилетів до Лондона на британському військовому літаку. Біля трапа його зустрів прем'єр Ріші Сунак.
Після переговорів із главою уряду український президент виступив у Вестмінстерському палаці перед депутатами обох палат парламенту. Порядку півгодини він дякував Британії за надану з перших днів військову підтримку і закликав надати Україні військову авіацію. Він також передав депутатам парламенту шолом українського пілота.
"У нас є свобода. Дайте нам крила, щоб її захистити", - написано на шоломі.
Потім він зустрівся з королем Карлом ІІІ. В Офісі президента заявили, що Зеленський став першим українським президентом, який отримав королівську аудієнцію. Зазначимо, що у 2005 році з британською королевою Єлизаветою зустрічався президент Віктор Ющенко.
Далі Зеленський планує поїхати до Парижа на переговори з Еммануелем Макроном, і туди, за даними ЗМІ, прибуде канцлер Німеччини Олаф Шольц.
Паралельно візиту британська преса повідомила, що Лондон розпочне підготовку українських пілотів винищувачів та морських піхотинців. Ріші Сунак також порушив перед військовими питання, які типи бойових літаків можна потенційно поставити Україні. Телеканал SkyNews повідомив, що Британія може передати Києву озброєння дальньої дії (але поки що таких обіцянок офіційно не прозвучало).
Як уже повідомляли медіа, на саміті 9-10 лютого у Брюсселі лідери ЄС можуть обговорити надання Україні винищувачів. Хоча Німеччина вже висловлюється відкрито проти такого рішення, і, судячи з заяв Шольца, не приєднається до нього в рамках НАТО. Шольц, виступаючи у Бундестазі, вкотре заявив, що Німеччина не має наміру передавати Україні військові літаки та підводні човни.
Судячи із заяв Зеленського про необхідність поставити літаки Києву, його європейське турне - це спроба активізувати постачання цієї та іншої зброї в Україну. Бо навіть обіцяні танки явно не встигають до анонсованого і Заходом, і Києвом російського наступу.
І, як бачимо, ситуація на фронті зараз складається для України вкрай важко.
Крім того, на Заході умовна "партія світу" продовжує заявляти про загрозу ескалації конфлікту та закликати до припинення вогню.
Один із засновників та лідерів групи Pink Floyd Роджер Уотерс на засіданні Радбезу ООН закликав до "негайного перемир'я" і заявив, що не вважає непровокованою війну в Україні (при цьому вторгнення РФ в Україну він засудив).
"Вторгнення Росії в Україну не було неспровокованим. Тож я засуджую і провокаторів найсуворішим чином", - сказав Уотерс.
Також він закликав Джо Байдена, Володимира Путіна та Володимира Зеленського домовитися про припинення вогню в Україні.
"Ми вимагаємо змін. Президент Байден, президент Путін, президент Зеленський, США, НАТО, Росія, ЄС – усі ви, будь ласка, зміните курс зараз. Домовитеся про припинення вогню в Україні сьогодні", – сказав музикант, зазначивши, що, "звичайно", Це буде тільки початкова точка.
Куди наступатиме Росія
Але поки що питання перемир'я здається неактуальним - через явні військові приготування всіх сторін конфлікту до активних військових операцій. Питання номер один сьогодні, як і весь останній час – коли і де розпочнеться наступ Росії і чи почнеться воно взагалі у вигляді чогось більшого, ніж те, що вже зараз роблять російські війська у Донецькій та Луганській областях.
Втім, у Києві та на Заході практично беззастережно переконані в тому, що наступ скоро розпочнеться. Хоча, судячи з того, що США та інші країни цього разу не вивозять посольства з України, то на Київ на нові атаки вони не чекають.
Цілі настання РФ, що готується, - Харківська і Запорізька області, заявив секретар РНБО Олексій Данилов в інтерв'ю Reuters.
За його словами, війська РФ промацують українську оборону в Запорізькій області, яка є частиною сухопутного коридору, що контролюється Москвою, між Кримом і лівобережною Україною.
Про те, що росіяни можуть спробувати оточити Харків, раніше писали з посиланням на українських військових та західні журналісти. А у Харківській ОДА сьогодні вирішили прокоментувати ці чутки та заявили, що загроза реальна.
"Поширюється інформація ворогом про можливий наступ на Харків, населені пункти області. Звичайно, ми сприймаємо цю загрозу реально. Звичайно, ми контролюємо ситуацію на фронті. Ми сильні як ніколи. Наші збройні сили стоять на позиціях, на деяких напрямках контратакують, намагаючись звільняти наші території" ", - Заявив губернатор області Синегубов.
Що ж до Запорізької області, то, як ми вже розповідали – стратегічно це головний фронт, який може вирішити долю війни. Саме тут, як вважають більшість експертів, Україна може розпочати масштабний наступ.
І те, що до його початку росіяни можуть зробити свій "превентивний" наступ, щоб відсунути лінію фронту від сухопутного коридору до Криму, є однією з найпоширеніших версій в експертних колах.
Втім, низка західних експертів вважають, що в Росії тут є сили тільки на оборону або на локальні, тактичні операції.
Хто підірвав Північний потік?
Сьогодні американський журналіст Сеймур Херш звинуватив владу США у підриві "Північних потоків".
Херш - один із найвідоміших американських журналістів-розслідувачів, удостоєний Пулітцерівської премії за розслідування американських військових злочинів у В'єтнамі. Також із його статті розпочався скандал навколо жорстокого поводження американських військових з іракськими ув'язненими у в'язниці "Абу-Грейб".
Журналіст стверджує, що вибухівку під "Північні потоки" влітку 2022 року заклали американські водолази під прикриттям навчань НАТО, а активували норвежці.
Херш заявляє, що рішення про підрив стверджував особисто Джо Байден після більш ніж 9 місяців секретних обговорень із командою з нацбезпеки. Він стверджує, що під час обговорень у Вашингтоні диверсії на "Північних потоках" головне питання було - як не залишити доказів. На цьому наполягала ЦРУ.
"Усі учасники процесу розуміли, наскільки великі ставки. "Це не дитяча забава", - сказало джерело. Якби причетність США до атаки можна було б відстежити, це був би акт війни", - пише журналіст.
Також журналіст пише, що до підготовки плану диверсії на Північних потоках причетний радник президента США з нацбезпеки Салліван.
Планування цієї операції розпочалося ще наприкінці 2021 року – ще до вторгнення Росії до України. Встановлювали вибухівку з дистанційним керуванням водолази ВМС США, які діяли під прикриттям навчань, відомих як BALTOPS 22 у червні 2022 року.
Через 3 місяці, 26 вересня 2022 року, вибухівка, прикріплена до трубопроводів, спрацювала від сигналу з гідролокаційного буя, скинутого літаком спостереження P8 ВМС Норвегії.
За словами Херша, у Білому домі та ЦРУ заперечують причетність Вашингтона до диверсії на "Північних потоках" ( докладніше переказ статті читайте тут).
Вже після публікації статті американська влада спростувала свою причетність до вибухів, назвавши інформацію Херша "брехнею та повною фікцією".
Офіційної реакції Європи на статтю журналіста наразі немає.
Досить обережна поки що реакція і Росії.
Секретар Ради безпеки РФ Микола Патрушев, у відповідь на прохання прокоментувати звинувачення Херша на адресу США, повідомив, що не має у своєму розпорядженні даних про тих, хто здійснив підриви на "Північних потоках".
"Якщо вони повідомили, ви у них і запитаєте. Я не маю інформації, хто підірвав", - сказав Патрушев.
Потенційно ці звинувачення можуть вилитися у дуже великий скандал, з перспективою завдання серйозної шкоди німецько-американським відносинам.
Однак, враховуючи, що Німеччина зараз практично з усіх ключових геополітичних питань діє у міцній зв'язці зі США (особливо по Україні), то, з великою ймовірністю, у Берліні та інших європейських столицях тему не відмітять тему, а в коментарях будуть солідаризуватися з позицією США, що це "брехня та фікція". І доказів причетності американців нема.
Але тим німецьким політикам, які виступають за дистанціювання Німеччини від курсу США щодо РФ, стаття Херша аргументів, мабуть, додасть. Але на політиці німецької влади це позначиться хіба що якщо офіційний Берлін сам почне вагатися щодо необхідності дотримуватися нинішньої жорсткої лінії Росією.
