Бронювання фахівців від мобілізації, на яке мають право багато підприємств, стає дедалі проблемнішим.
Наприкінці січня Кабмін затвердив новий порядок бронювання, а Мінекономіки оприлюднило свої роз'яснення щодо цієї теми. Головні нововведення – більш конкретно прописали, які саме компанії та в яких обсягах можуть бронювати персонал, а також визначили терміни бронювань – не більше ніж на півроку. Потім списки потрібно подавати наново.
Але бізнес масово скаржиться, що забронювати фахівців стає дедалі складніше – з поданих списків відстрочку від мобілізації одержують далеко не всі. Більше того, тим, хто не потрапив до "клубу заброньованих", можуть відразу виписати повістку.
"Ні в постанові Кабміну, ні в роз'ясненні Мінекономіки така "креативна мобілізація" не передбачена. Це вже самодіяльність місцевих військкомів. Навіщо шукати, кому вручити повістки, якщо у списках на бронювання вже готові претенденти, з особистими даними та повною інформацією", — каже голова адвокатського об'єднання "Кравець та партнери" Ростислав Кравець.
На цьому тлі багато підприємств просто бояться подавати списки на бронювання співробітників, щоб зайвий раз не світити людей.
"Ми і не бронюємо тому. У нас останнім часом закликали лише одного водія, немає масової проблеми, і ми самі собі її не створюємо", - каже власник мережі АЗС "Прайм" Дмитро Леушкін.
Кравець зазначає, що правила бронювання фахівців виписані нечітко, що створює корупційні ризики. "Приміром, є кілька критеріїв визначення підприємства стратегічним (а отже, мають право забронювати співробітників – Ред). Але підсумкове рішення щодо статусу все одно приймаються на місцях", - каже Кравець.
Підприємці також нарікають, що багато виробництв не вписуються в критерії "стратегічних", а отже, взагалі не можуть забронювати фахівців.
"Ми від Асоціації віконних систем вже кілька разів порушували це питання, але вирішити його так і не вдалося. Наприклад, на віконних підприємствах особливо цінні фахівці, які працюють на екструдерах. Це дороге імпортне обладнання, майстрів навчають працювати на ньому за кордоном, вони буквально на вагу золота - на завод у найкращому разі є 3-5 таких фахівців, але отримати для них відстрочку від мобілізації підприємства не можуть, хоча, якщо таких майстрів закличуть, як мінімум, погіршиться якість продукції, а в гіршому випадку виробництво взагалі може зупинитися. ", - розповів нам голова громадської організації SAVEФОП Сергій Доротич.
Розбиралися, як зараз працює система бронювання фахівців від мобілізації, і чому людям вручають повістки замість відстрочки.
Бронь по-новому
Нагадаємо: процедура бронювання спеціалістів від мобілізації діє з початку війни. Але з нею спочатку виникло багато проблем – відстрочення для своїх фахівців вдавалося одержувати далеко не всім підприємствам.
Наприкінці січня минулого року уряд своєю ухвалою №76 затвердив новий порядок бронювання. У ньому зокрема визначено критерії для підприємств, які мають право бронювати персонал. Таких критеріїв кілька:
1. Підприємство є резидентом "Дія City" (тобто спеціалізується на IT)
2. Загальна сума податків та зборів до державних та місцевих бюджетів протягом року перевищує еквівалент 1,5 млн євро
3.Сума надходження у валюті, крім кредитів, перевищує 32 млн. євро на рік
4. Підприємство має стратегічне значення для економіки країни
5. Підприємство має важливе значення для галузі чи територіальної громади
6. Підприємство не має заборгованості зі сплати ЄСВ
7. Розмір середньої зарплати за останній рік не нижчий за середню зарплату по регіону.
8. Стратегічно важливими визнали спеціалізовані установи ООН, представництва донорських організацій, міжнародних організацій, українських організацій, які реалізують проекти за рахунок фінансування міжнародних партнерів, органи державної влади та місцевого самоврядування, підприємства, що виконують мобілізаційні замовлення та ін.
Щоб потрапити до списку стратегічних, компанія повинна відповідати не менш як трьом таким критеріям, а підприємства, що працюють у сферах паливно-енергетичного комплексу, охорони здоров'я, освіти, соцзахисту, - не менше ніж двом.
"Але остаточне рішення ухвалюють на місцях, що створює масу корупційних ризиків. Якщо, наприклад, підприємство відповідає декільком критеріям, але має заборгованість щодо ЄСВ - це робить його менш "стратегічним"?", - каже Кравець.
Щоб отримати статус стратегічного, підприємство має звернутися до відповідного органу виконавчої влади, надавши пакет документів та податкову звітність за останній квартал. Якщо статус схвалено, його доведеться підтверджувати не рідше одного разу на рік.
"Приміром, віконні підприємства не можуть отримати такий статус і забронювати співробітників. Хоча вікна в країні зараз дефіцитні і постійно дорожчають, потреба в них дуже велика. Ми виносили це питання на зустрічі в Мінрегіоні, але поки безрезультатно", - нарікає Доротич.
По самій процедурі бронювання.
У додатках до постанови Каюмін є типова форма списку, в який потрібно внести дані по співробітникам під бронювання. Також окремим додатком затверджено форму про кількість військовозобов'язаних працівників на підприємстві.
Важливе нововведення — бронювати можна до 50% військовозобов'язаних працівників (раніше такого обмеження не було). Квота може бути перевищена, якщо підприємство зможе довести, що людей із відстрочками для забезпечення робочих процесів потрібно більше. Виняток — компанії паливно-енергетичного комплексу, для яких немає квот.
Наступний етап — списки разом із письмовими обґрунтуваннями, чому потрібно бронювати понад 50% претендентів, подаються на погодження у відповідні державні органи. Які саме – залежить від підприємства.
Якщо йдеться про органи державної влади, такі як СБУ, Служба зовнішньої розвідки та ін., то вони подають списки на погодження Генштабу ЗСУ
Органи місцевого самоврядування - місцева виконавча влада (яка потім узгоджує їх з Генштабом). Підприємства, які виконують мобілізаційні замовлення, подають списки до того державного органу, який це замовлення дав.
Критично важливі для економіки підприємства – у військово-цивільні адміністрації.
І вже після цих погоджень списки подаються до Мінекономіки, яке й ухвалює підсумкове рішення.
Як відстрочку від мобілізації фахівцю видають виписку з рішення Мінекономіки, засвідчену підписами та печатками всіх сторін, які беруть участь у погодженні.
Далі підприємство має щокварталу оновлювати звіт про чисельність заброньованих осіб (тобто варіант, коли людина влаштувалася на роботу, отримала відстрочку і звільнилася, якщо і працюватиме, то дуже недовго).
Загалом термін з бронювання – не більше 6 місяців. На весь військовий період відстрочку можуть отримати лише особи, які працюють в органах державної влади та місцевого самоврядування.
Прописані також причини, через які бронювання може бути анульовано. Це, зокрема:
1. Закінчення терміну дії (6 місяців)
2. Завершення підприємством виконання мобілізаційного замовлення
3. Позбавлення підприємства статусу стратегічного
4. Ліквідація підприємства
5. Звільнення заброньованого з підприємства чи організації, на запит яких він отримав відстрочку.
На початку лютого Мінекономіки своїм листом надало додаткові роз'яснення щодо нових правил бронювання.
У ньому, зокрема, зазначено, що відстрочки, що діють, залишаються дійсними на той термін, на який були видані. Надалі міністерство ухвалить окреме рішення щодо їх продовження. Але поки що Мінекономіки таких повноважень немає, і воно радить звертатися за продовженням відстрочок до місцевих територіальних центрів комплектації.
За обсягами бронювання Мінекономіки зазначає таке. Підлягають бронюванню керівники підприємств та їх заступники, працівники підприємств ПЕК. За рештою - не більше 50% кількості військовозобов'язаних, а якщо потрібно більше - доведеться надавати "обґрунтування". Тобто фактично повторюється норма, вже прописана в постанові Кабміну. Звітність щодо військовозобов'язаних та заброньованих потрібно буде подавати вже за перший квартал 2023 року і далі – щоквартально.
"Поки чекали відстрочку - отримали повістки"
Нові правила бронювання приймалися значною мірою під тиском бізнесу. Підприємства скаржилися, що процедура нечітка, виникає багато нюансів. Тому вирішили прописати всі етапи одержання відстрочки для персоналу максимально детально.
Але на практиці стало навіть гірше – скаржаться нам представники підприємств.
"Приміром, офіцерів запасу взагалі не бронюють. Якщо у людини була військова кафедра у ВНЗ, і вона має звання лейтенанта запасу, то щодо нього отримати відстрочку просто нереально. Є і такий нюанс - претенденти на бронь обов'язково мають пройти комісію у військкоматі Її потрібно прикласти до пакету документів І часто виходить так, що поки чекаєш рішення з бронювання, фахівцю вже приходить повістка.Військкомати спрацьовують швидко, а рішення щодо відстрочки приймають довго - до 1-2 місяців. "губляться", або треба подавати додаткові довідки, та й загалом далеко не всі підприємства, які, здавалося, мають на це право, визнають стратегічними.
Скажімо, не завжди достатньо навіть того, що йдеться про підприємство критичної інфраструктури. Є питання також щодо "квоти" на бронь у 50% військовозобов'язаних. Логічне було б вважати хоча б половину від усього штату. А у нас, наприклад, якщо виключити пенсіонерів та жінок, виходить, що 50% – це не так і багато. Плюс якщо у мене зварювальник один, і без нього підприємство зупиниться, то як мені його рахувати?", - каже нам голова комунального підприємства "Тіловик" Олександр Душенко.
Комерційний директор компанії "БРСМ-Нафта" Олександр Мелничук каже, що проблемою є той факт, що обмежили кількість заброньованих до 50% від числа військовозобов'язаних на підприємстві, обмежили термін відстрочки до 6 місяців також те, що заборонено бронювати співробітників, які мають дефіцитні для ЗСУ військово. -Облікові спеціальності.
Найголовніша проблема з броні зараз - повістка замість відстрочки. На багатьох підприємствах кажуть, що поки чекають на рішення щодо броні, людей уже призивають до армії. І у бізнесу навіть виникла підозра, що військкоми "працюють за списком" на відстрочки. Тобто, якби людей у списку не було, повістки їм, може, й не вручили.
"Такий нюанс - 50% отримують бронь, а решта - повістки, у законодавстві, звичайно ж, не прописано. Тут, швидше за все, йдеться про "перегини на місцях". Військкомати на хвилі нинішньої мобілізаційної кампанії просто користуються ситуацією. Навіщо шукати людей, якщо у списках на броню вже готові досьє на кожного і залишається лише виписати повістку", - додав Кравець.
"Ніхто особливо не вникає, наскільки той чи інший фахівець важливий для компанії, і чи зможе вона без нього працювати взагалі", - додав Доротич.
Такі "страшилки", що, мовляв, потрапив до списку на броню, чекай на повістки, вже масово поширюються і серед працюючих українців. І є випадки, коли вони самі просять керівництво, не вносити їх у жодні заявки.
"От тому ми взагалі нікого не бронюємо. У нас лише одного водія закликали, масової проблеми вручення повісток співробітникам немає. І ми самі собі не створюємо проблем", - каже Леушкін. Хоча з мережі АЗС як підприємство паливно-енергетичної сфери має навіть "пільгу" - може бронювати понад 50% військовозобов'язаних.
Цього принципу зараз дотримується дедалі більше підприємств. "У нас по сусідніх підприємствах масові випадки, що половину забронювали, а решта отримали повістки - або ще до ухвалення рішення щодо броні, або вже після нього. Тим, кому не дали відстрочок, дуже швидко отримали повістки. Тому ми вирішили взагалі зайвий раз не світитися, і жодних списків не подаємо", - розповів керівник харчового підприємства з Полтавської області.
