"Пекло" під Бахмутом, сценарії наступу ЗСУ, чому Росія погодилася продовжити зернову угоду. Підсумки

Підбиваємо підсумки 383-го дня війни в Україні.

Ситуація на фронті

На Бахмутському напрямку відбиті атаки росіян у районах Оріхово-Васильівки, Григорівки, Годинника Яру, Івановського. Також триває штурм Бахмута, повідомляє Генштаб ЗСУ.

За даними російських телеграм-каналів, бої йдуть в Оріхово-Васильівці на північний захід від Бахмуту.

Українські телеграм-канали повідомили вчора про вихід росіян до траси Бахмут-Костянтинівка на схід від Івановського (Червоного). При цьому російські джерела пишуть, що ЗСУ регулярно контратакують біля цієї дороги.

Український волонтер Богдан Мірошников повідомив, що на схід від Івановського та в районі Богданівки (на захід від Бахмута) - "пекло". "Наші тримаються, але ворог потужно тисне", - заявив він.

Ситуація довкола Бахмута залишається складною, заявив командувач Сухопутних військ Олександр Сирський.

"Штурмові загони Вагнера наступають із кількох напрямків, намагаючись прорвати оборону наших військ та просунутися до центральних районів міста", - цитує Сирського Міноборони України.

"Під час жорстких боїв наші захисники завдають відчутних втрат ворогові. Вогнем артилерії, танків, інших вогневих засобів відбиваються всі спроби противника захопити місто", - додав командувач.

Західні ЗМІ повідомляють, що українські війська зазнають великих втрат у Бахмуті, "особливо зараз, коли дороги з твердим покриттям для підвезення боєприпасів та евакуації поранених більше не доступні, а альтернативні ґрунтові дороги непрохідні через грязюку для багатьох колісних машин", - йдеться в сьогоднішньому матеріалі Wall Street Journal.

Також видання ретранслює заяви "Вагнера" про бої в підземних приміщеннях заводу "Азом", "одну з українських оплот у Бахмуті".

На Куп'янському та Лиманському напрямках відбито атаки в районах Гряниківки, Масютівки, Невського, Серебрянського лісництва, Білогорівки та Верхньокам'янки, повідомив Генштаб.

На Авдіївському, Мар'їнському та Шахтарському напрямках армія РФ намагалася наступати у напрямку Кам'янки, Авдіївки, Північного, Первомайського та Мар'їнки, повідомляє українське командування.

Російські телеграм-канали пишуть про продовження боїв у Красногорівці на північ від Авдіївки з метою охоплення її з північного сходу. Бої нібито точаться у центральній частині села. Український волонтер Мірошников пише, що в районі Адіївського коксохімзаводу складні бої, але ворога вдалося призупинити.

Також сьогодні знову російська авіація бомбила Авдіївку. Ракетами обстріляли будівлю школи, загинула місцева мешканка.

Російська авіація активізувалась і в районі Чернігівської області України. Військове командування України заявило, що у Брянській області РФ, яка межує з Чернігівською, "спостерігалася активність ворожої тактичної авіації".

Також РФ нанесла сьогодні ракетний у професійно-аграрного ліцею у селищі Зноб-Новгородське Сумської області. Голова ВП Єрмак повідомляє, що загинула одна цивільна, четверо поранені. На опублікованому фото видно лійку від прильоту на дорозі перед входом до ліцею.

У Донецьку повідомляють про обстріл 58 шкіл у Київському районі міста. Поранено вчителя молодших класів та лаборант, повідомляють місцеві телеграм-канали. Також у "ДНР" заявили про обстріл Волновахи та загибель там двох мирних жителів.

Південний наступ ЗСУ

Відучора російські телеграм-канали активно пишуть про те, що Україна готує наступ на південному напрямку.

Загалом із варіаціями описується сценарій, про який "Країна" докладно писала ще на початку лютого : перерізання сухопутного коридору до Криму, примус до відступу російських військ з лівого берега Дніпра в Херсонській області, а далі ізоляція півострова за допомогою ударів Кримським мостом. Що, за логікою, зробить утримання Криму без можливості перекидання підкріплень нездійсненним або украй важким завданням для РФ (як було з Херсоном).

У російських військових джерелах заявляється, що ЗСУ планують контрнаступ після весняного бездоріжжя на Запорізькому напрямку як основному (тобто, на Токмак, Мелітополь та Бердянськ). А також допоміжними ударами або на Волноваху-Маріуполь, або на лівий берег Дніпра на Херсонщині, де росіяни залишили відносно невеликі сили, покладаючись на водяну заслінку.

Одночасно очікують на масштабний ракетний удар по російських позиціях (повідомляється, що для цього зараз економлять "Хаймарси").

Активну фазу боїв пророкують на травень-червень (а можливо вже й у квітні), що викликано як очікуваннями стійкішої погоди, так і темпами постачання західної техніки. Крім того, продовжується навчання українських військових як на полігонах усередині країни, так і в Європі.

Україна не коментує всіх цих подробиць, але посилено натякає, що це літо для Криму буде "спекотним". А нещодавно Подоляк заявив, що до контрнаступу ЗСУ залишається два місяці. Виходячи з цих термінів виходить, що воно розпочнеться у травні.

Щоправда, наступ на південь – це досить очевидний напрямок атаки, про який говорять ще з листопада минулого року (після звільнення Херсона) та росіяни, напевно, там до нього готуються. Та й у західних медіа регулярно висловлюються думки, що великі прориви ЗСУ на півдні не гарантовані, оскільки аналогічні події у Харківській області були зумовлені різким браком особового складу росіян. Але зараз цю проблему в основному вже вирішено. Крім того, на півдні будуються довгі лінії укріплень.

Також на цій ділянці лінії фронту немає тих проблем із логістикою, які змусили росіян у листопаді відступити з правого берега Дніпра (через постійні удари по переправах через річку). На півдні такої логістичної вразливості росіяни не мають, і вони можуть перекидати підкріплення як через Крим, так і з боку Маріуполя.

Проте занепокоєння у російських пабликах щодо цього напряму спостерігається. Також там все частіше запитують, навіщо російські підрозділи зараз витрачають такі великі ресурси (і людські, і військово-технічні) на пробивання ліній укріплень на Донбасі, якщо доля війни вирішуватиметься зовсім на іншому напрямку - південному, на якому, за ідеєю, і Необхідно зосередити зусилля.

Втім, у російських телеграм-каналах із цього приводу йде своя дискусія. Частина коментаторів заявляють, що південний напрямок і так добре укріплений і готовий до відображення контрнаступу ЗСУ, а постійні атаки російських військ на інших ділянках фронту не дозволяють українській армії накопичувати резерви для підготовки наступу на півдні і змушують їх перекидати під той же Бахмут.

Перспективи переговорів

Глава Китаю Сі Цзіньпін планує відвідати Москву наступного тижня, повідомили західні ЗМІ. Також, за їхніми даними, після Путіна Сі планує провести онлайн-зустріч із Зеленським.

Як пише Wall Street Journal, ці зустрічі "відбивають прагнення Пекіна грати більш активну роль у посередництві у припиненні війни в Україні".

"Пряма розмова з паном Зеленським, якщо вона відбудеться, стане значним кроком у спробах Пекіна зіграти роль миротворця в Україні, які досі сприймалися в Європі скептично. Це також зміцнить репутацію Пекіна як глобального впливового посередника після того, як минулого тижня він сприяв несподіваному дипломатичному прориву та примиренню між Саудівською Аравією та Іраном", - йдеться у статті.

Але, хоч у Москві давно запрошували Сі, у Кремлі сигналізують, що мирного шляху врегулювання поки що не бачать.

"Поставлені Росією цілі в Україні зараз можна досягти лише військовим шляхом, немає жодних передумов для переходу ситуації у мирне русло", - заявив речник президента РФ Дмитро Пєсков.

Зазначимо, що проти переговорів з Росією до повернення до кордонів 1991 року виступає і влада України. На Заході ж кажуть, що переговори слід розпочинати, коли Україна отримає вигідні позиції на полі бою.

Китай, у свою чергу, закликає до якнайшвидшого припинення вогню. Тобто фактично до укладання перемир'я по діючій лінії фронту. Що може бути потенційно вигідно й Москві, оскільки на тривалий період зафіксує її контроль над захопленими територіями.

Але чи погодиться РФ на такий варіант зараз, невідомо. Та й навіть якщо погодиться, то навряд це щось змінить, бо точно не погодиться ні Україна, ні Захід. Принаймні поки є надії на успішний контрнаступ ЗСУ.

На Заході тим часом також закликають готувати ґрунт для переговорів – але без участі Китаю.

Колишній глава Мюнхенської конференції Вольфганг Ішингер закликав створити контактну групу щодо мирного врегулювання в Україні. Така група змогла б "утворити ядро або щонайменше частину посередницької групи", якщо справа дійде до переговорів Києва та Москви.

Її могли б створити США, Великобританія, Франція та Німеччина, а також інші країни ЄС та НАТО. Крім того, у групі може взяти участь ООН. Формування групи необхідно, щоб "запропонувати перспективу наростаючому хору критичних питань у США, а також у нас у Німеччині", - заявив Ішингер у колонці для газети Tagesspiegel.

Група мирного врегулювання, на думку політика, має проводити регулярні засідання на рівні міністрів закордонних справ. Зокрема, вона має вирішувати питання розведення сил чи створення безпольотних зон.

При цьому "не може йтися про те, щоб вимагати від України негайної готовності до переговорів", що було б рівносильно капітуляції ЗСУ.

Тобто поки що західний і китайський треки мирним процесом йдуть паралельно і не перетинаються. Але є факт, хто Китай намагається активно очолити цю історію з боку держав, які не приєдналися до санкцій і не постачали зброю в зону конфлікту.

Крім того, залишається опція, на яку розраховують у Москві і побоюються на Заході - що Китай почне постачати зброю Росії і активніше допомагати обходити санкції. Сигнали тут ідуть різні. Цими днями міністром оборони Китаю став генерал, який потрапив під санкції США за військову співпрацю з Росією. З іншого боку Китай не поспішає під американські санкції. Але якщо його відносини з американцями продовжать погіршуватися, то допомога РФ він може справді почати більш масштабно.

Економіка та санкції

Росія сьогодні схвалила продовження зернової угоди з Україною та ООН.

Москва заявила, що не заперечує проти чергового продовження зернової угоди після закінчення її терміну 18 березня - але лише на 60 днів, а не на 120, як було раніше.

Раніше Москва заявляла, що її сільгосппродукція не може вільно експортуватися через санкції на морські перевезення, хоча "зернова угода", за її твердженням, спочатку мала на увазі експорт української та російської продукції "в рамках єдиного пакету".

І поки невідомо, чи вирішилося питання щодо експорту російської продукції. Тобто, схоже, повторюється прецедент попереднього продовження, коли Росія погодилася на угоду, незважаючи на те, що її інтереси не врахували.

Багато хто тоді розцінив це як реверанс на адресу Туреччини, яка зараз є одним із ключових торгових партнерів РФ, які допомагають Росії обходити санкції.

До речі, нещодавно Туреччина, як повідомляв "Блумберг, заборонила транзит санкційних товарів до Росії. Не виключено, що це було зроблено в рамках відміни Москви до продовження зернової угоди. З іншого боку, Кремль міг піти на її продовження, щоб загалом показати свою схильність до врегулювання по Україні та не розгубити партнерів серед країн, які виступають за закінчення війни шляхом мирного врегулювання.

Та й загалом не дуже зрозуміло, як технічно Росія може не пускати кораблі із зерном, якщо вони йдуть без її згоди. Навряд чи вона наважиться топити цивільні судна, що загрожує конфліктом вже не лише із Заходом, а й, як мінімум, із Туреччиною.