В Україні мають намір змінити систему шкільної освіти, прибравши з ліцеїв молодші класи
Депутати від партії "Слуга народу" зареєстрували у парламенті два законопроекти №№ 13120 та 13120-1, якими хочуть змінити систему шкільної освіти в Україні.
Ключова новація проектів – скасування шкіл І-ІІІ ступенів, що охоплюють 1–12-й класи.
Натомість депутати пропонують розділити шкільну освіту на три типи:
- початкова школа (1-4 класи);
- гімназії (базова середня освіта – 5-9-й класи);
- ліцеї (профільна середня освіта – 5–9-й та 10–12-й класи).
При цьому в проект внесено окремою нормою пункт про те, що ліцеї вже не зможуть набирати молодших школярів (1–4 класи).
Нині у ст. 35 закону України "Про повну загальну середню освіту" сказано, що ліцей "може забезпечувати здобуття базової середньої освіти та, як виняток, початкової освіти". У поданих проектах слова про початкову освіту виключені, що насправді означає повну заборону існування початкових класів у ліцеях.
Ще одне нововведення проекту – заборона на фінансування з держбюджету ліцеїв, які не відповідають новим вимогам. Таким чином, якщо навчальний заклад набере школярів до молодшої школи, то не зможе отримувати фінансування з держбюджету.
Шкільне співтовариство вже негативно відреагувало на ці проекти. У багатьох школах Києва пройшли екстрені збори педколективів та батьків, які б'ють на сполох через ці проекти.
Наприклад, у ліцеї №34 на Вітряних горах у Києві зараз навчаються понад 1600 дітей, з яких близько 500 осіб - учнів 1-4-х класів. Вже цього 2025-2026 навчальному році понад 50 дітей (молодших братів та сестер нинішніх ліцеїстів) мали піти до 1-го класу.
"Що буде з нашими дітьми? Як ми водитимемо дітей у різні школи?" - запитують батьки.
"Якщо проект буде прийнято, початкові класи більше не зможуть бути частиною ліцею, а школи, які не виконують вимоги, залишаться без фінансування. Діти змушені будуть змінювати школу після 4-го класу. Деякі школи можуть закритися через брак фінансування", - вважає координатор асоційованих шкіл ЮНЕСКО, директор столичного ліцею №85.
"Питання не тільки в грошових коштах. Ще більше питання - це професійні кадри. Вчителі, які вміють якісно працювати. Є успішні педколективи, які щороку випускають учнів, які стають успішними студентами. Якщо відбудеться трансформація, вчителі не підуть в ліцеї" ська.
Згідно з проектами законів, вже до 1 вересня 2025 року місцеві громади мають розробити та подати до Міністерства освіти і науки (МОН) плани формування мережі комунальних ліцеїв за новими правилами. У кожному ліцеї має бути не менше 24 учнів на денній чи вечірній формі навчання.
Депутат Лариса Білозір вважає, що, крім іншого, ці законопроекти можуть знищити шкільну освіту на прикордонних територіях, де зараз діти навчаються дистанційно. Справа в тому, що у законопроекті №13120 прописано норму, що саме положення та накази МОН регулюватимуть кількість дітей у дистанційних класах, а не закон.
Таким чином, МОН зможе ввести в дію свій наказ №1112 про те, що у дистанційних класах має бути щонайменше 20 дітей. Нині цей наказ що неспроможні ввести у дію, оскільки він суперечить закону, який дозволяє відкривати дистанційні класи, якщо є 5 дітей, які бажають навчатися у такому класі. Але якщо новим законопроектом цю норму приберуть, МОН зможе реалізувати на практиці наказ №1112.
При цьому його критикують багато педагогів, оскільки він може призвести до масового закриття шкіл на прикордонних та прифронтових територіях, а вчителі втратить роботу.
Нагадаємо, в січні Міністерство освіти анонсувало, що в Україні починається велика реформа середньої школи.
У лютому 2024 року в Україні заявили про намір укрупнити вузи та зі 164 вищих навчальних закладів залишити близько 100.
