Світова ціна нафти падає. Що це означає для РФ та війни в Україні?
Світові ціни на нафту продовжують падіння на тлі введених президентом США Дональдом Трампом мит, що породило побоювання щодо спаду світової економіки. Крім того, група виробників ОПЕК+ пообіцяла збільшити видобуток наступного місяця.
Знижуються і ціни на російську нафту марки Urals. За даними Argus Media, у п'ятницю в балтійському порту Приморськ вони впали до $52,76 за барель. Агентство Bloomberg сьогодні написало про падіння ціни до $50 за барель.
При цьому доходи бюджету РФ розраховувалися із ціни нафти $70 за барель.
Зниження цін, природно, створить проблеми для російської влади щодо наповнення бюджету, з якого фінансується ведення війни в Україні.
Динаміка ціни на нафту вже викликала ентузіазм у Києві.
"Чим нижчі ціни на нафту, тим менше буде грошей у росіян на війну", - написав у своєму телеграм-каналі Андрій Єрмак, супроводивши посаду графіком.
Але що насправді означає для можливості РФ вести війну падіння ціни на нафту?
Безумовно, у російському бюджеті грошей виявиться значно менше. Однак критичним цей фактор стане лише у разі, якщо низькі ціни протримаються довго. Якщо через місяць-два вони підуть у зростання, для Росії це не спричинить значних проблем. Зростати ж ціни можуть почати з багатьох причин: як відскоку світових ринків від дна в результаті деяких позитивних новин про домовленості щодо припинення світової торгової війни, так і політичних факторів, наприклад, якщо США нападуть на Іран.
Крім того, РФ завжди є в запасі такий інструмент наповнення бюджету, як девальвація рубля, щоб за меншої світової ціни на нафту отримувати за неї в рублях стільки ж, скільки закладено в бюджеті.
Нарешті, як не парадоксально, але падіння цін вивело російську нафту з-під санкцій "Великої сімки", яка встановила цінову стелю на російську нафту в 60 доларів за барель. Дешевше за цю цифру росіяни можуть продавати нафту без жодних обмежень у ті країни, які не ввели заборону на її покупку. Причому не користуючись послугами свого тіньового флоту, проти якого Захід посилює санкції.
І це певною мірою компенсує РФ проблему низької ціни за рахунок збільшення та полегшення продажів, а також пов'язаних із ними витрат.
Щоправда, Вашингтон вустами Трампа та держсекретаря Марка Рубіо загрожує запровадженням вторинних санкцій щодо країн, які купують російську нафту, якщо Москва не погодиться на припинення вогню в Україні. У Конгресі вже зареєстровано законопроект, який встановлює для країн – покупців російської нафти 500% мита.
Однак поки що незрозуміло, чи готові американці піти на такий крок у реальності, а якщо підуть, то чи на такі погрози буде реагувати, наприклад, Китай, чиї товари і так уже обкладені величезними американськими митами, через що Пекін зараз вступає у повноцінну торговельну війну зі США.
Таким чином, падіння ціни на нафту матиме критичний вплив на бюджет РФ, якщо протримається кілька місяців і довше. Але навіть у такому разі російська влада має чимало важелів, щоб утримати від обвалу ситуацію з бюджетом і зберегти військові витрати на нинішньому рівні (девальвація рубля та інше).
Однак, безумовно, низька ціна на нафту створить комплекс нових проблем для Москви і додає аргументів тим силам у РФ, які вважають, що в інтересах Росії якнайшвидше завершити війну в Україні шляхом зупинки по лінії фронту з виходом на компромісні домовленості з Вашингтоном і Києвом. Інше питання, що сама собою ціна на нафту може і не спонукати Кремль піти на цей крок. Однак разом з іншими моментами, наприклад, обіцянкою США зняти санкції або загрозою їх посилити, шанси на згоду Москви на припинення вогню це може збільшити.
У будь-якому випадку, у наростаючу турбулентність у світі входити краще не в стані виснажливої війни.
