Дводенні консультації щодо України в саудівській Джидді 5-6 серпня залишаються предметом обговорення в експертних колах, зокрема в Україні.
Багато хто звернув увагу на різницю між повідомленнями західними ЗМІ про позицію Києва на цих переговорах та офіційними заявами української влади.
Медіа з посиланням на анонімні джерела повідомляли, що українська делегація не наполягала на прийнятті учасниками зустрічі так званої формули світу президента України Володимира Зеленського, яку в Києві офіційно вважають єдиним можливим планом завершення війни з Росією. Більше того, Україна не наголошувала на вимогі про виведення російських військ до початку переговорів про мир – ключовий пункт свого плану. У свою чергу, представники Глобального Півдня - на відміну від попередньої зустрічі в Копенгагені - не вимагали від Києва відмовитися від формули Зеленського як єдиного варіанта виходу з кризи.
Водночас, після повернення до Києва керівник української делегації - голова Офісу президента (ОП) Андрій Єрмак по суті спростував цю інформацію, заявивши, що у всіх виступах представників України "чітко наголошувалося на необхідності виведення військ Російської Федерації з території України", з чим, за його словами, погодилися "переважна більшість партнерів". Аналогічні заяви зробили інші представники української влади.
Експерти називають цю суперечливість невипадковою: Банкова хоче зберегти діалог з тими країнами Глобального Півдня, які не приймають тією чи іншою мірою формулу світу Зеленського, але й убезпечити себе від нападів внутрішніх опонентів, здатних побачити у відході від запропонованого президентською командою плану "зраду"..
Враховуючи анонс наступного раунду консультацій, а, можливо, і зустрічі у вужчому форматі або з іншим набором учасників, така двоїстість позиції команди Зеленського, швидше за все, збережеться найближчим часом.
Про ці та інші спостереження за підсумками переговорів у Джідді - у статті "Країни".
40 країн у Джідді
Дводенну зустріч у Джідді (Саудівська Аравія) ми проаналізували невдовзі після її завершення.
Це була вже друга зустріч радників з національної безпеки та політичних директорів зовнішньополітичних відомств України, її ключових союзників серед західних країн, а також країн, що належать до так званого Глобального Півдня (або Світової більшості) та займають нейтральну позицію щодо російсько-української війни.
На відміну від консультацій у Копенгагені, що відбулися наприкінці червня, у зустрічі в Джідді брали участь, зокрема в онлайн-форматі, близько 40 країн (майже втричі більше, ніж у датських переговорах) плюс ООН та Європейський Союз.
Важливо, що свою делегацію надіслав Китай, який проігнорував перший переговорний раунд. Її очолив спеціальний представник країни з мирного врегулювання в Україні Лі Хуей, який у травні відвідував Київ.
Китай приєднався, таким чином, до інших держав, які представляли в Джідді об'єднання БРІКС - Індії, Бразилії та ПАР, які приїжджали до Копенгагену. За бортом опинилася лише Росія, що стало, як вважає Єрмак, "величезним ударом по кремлівській владі". Факт присутності Китаю на саудівських консультаціях та бажання брати участь у цьому форматі українська сторона називає важливим сигналом для продовження діалогу між країнами та досягнення миру. За словами міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, приїзд Лі Хуея до Джідди – "це суперпрорив", який нібито вселяє надію до Києва умовити Пекін брати участь у ще одному проекті Банкової та союзників - глобальному саміті "формули світу".
За офіційними повідомленнями, крім загальних засідань у Джідді, представники України також провели багато- та двосторонні зустрічі з колегами з понад 30 делегацій. У рамках постійного діалогу з союзниками Єрмак зустрівся за круглим столом з радником прем'єр-міністра Великобританії з питань нацбезпеки Тімоті Барроу, радником канцлера Німеччини із зовнішньої політики Єнсом Плетнером, дипломатичним радником президента Франції Еммануелем Бонном та радником з питань нацбезпеки президента США. також відбулася двостороння зустріч. Переговорив голова ВП і з радником з питань нацбезпеки Королівства Саудівська Аравія Мусаїдом бен Мухаммедом аль-Айбаном.
Загального документа за підсумками консультацій прийнято не було, проте учасники погодилися з пропозицією саудівської сторони створити робочі групи для вирішення питань, породжених війною в Україні - включаючи глобальну продовольчу безпеку, ядерну безпеку та звільнення полонених.
Єрмак наполягає на тому, що зустріч у Джідді "наблизила Україну до реалізації формули світу", яка, мовляв, була головною темою консультацій. За його словами, кількість країн, які "безумовно поважають незалежність України, територіальну цілісність, суверенітет і готові працювати над частиною або над реалізацією формули світу загалом, стає більшою".
"І більше стає ізоляція Росії", - вважає голова ВП.
До цього числа навряд чи входить Китай. Спецпредставник Лі Хуей у Джідді говорив про мирний план Пекіна і, за неофіційною інформацією, просив враховувати під час роботи над вирішенням конфлікту думку Москви.
А, як писала "Країна", китайський варіант не вимагає виведення російських військ з України для припинення вогню та початку двосторонніх переговорів між Києвом та Москвою. Проти цього послідовно виступає українська сторона. Однак підхід Китаю поділяють і низку інших країн "глобального півдня", що визнав і радник глави Офісу президента Михайло Подоляк.
Це серйозно звужує простір для маневру Києва, вважає експерт-міжнародник Микола Капітоненко.
"Обговорювати формули, принципи і добрі наміри - справа захоплива, але війну вона не закінчить. Реальність вперто не хоче вкладатися в наше уявлення, де Китай, а з ним і весь світ, що розвивається, перейшов на наш бік, Росія ось-ось розпадеться, а На фоні великих довгострокових ставок Вашингтона та Пекіна проблеми із зерновими поставками (Україна - Ред. ) не виглядають ближче до кінця року ми будемо майже в ЄС. як вагомий фактор. Швидше, учасники приїхали послухати один одного та переконатися в тому, що до серйозних зусиль після закінчення війни ніхто не готовий, ніж спільними зусиллями допомогти Україні", - написав Капітоненко на своїй сторінці у Facebook.
У свою чергу експерт з міжнародних питань Ілля Куса вважає, що багато країн Глобального Півдня, як і раніше, вважають найкращим варіантом завершення активних бойових дій в Україні припинення вогню "за їх бажаного посередництва", "щоб вони могли продемонструвати, що світ визначається не лише західними країнами". та Росією, а також не-західними державами".
Київ така лінія змушує виявляти дипломатичну гнучкість, у якій ВП, втім, не хоче визнаватись.
"Країна" писала, що відразу після закінчення консультацій The Wall Street Journal повідомила, що в ході переговорів Україна не наполягала на ухваленні своєї формули світу. Крім того, питання виведення російських військ з української території також не ставилося в основу Києвом. Ця позиція відрізнялася від тієї, яку займала українська делегація на копенгагенській зустрічі. Тоді, нагадало видання, низка держави відмовилася ухвалити за основу план Зеленського.
І вашим, і нашим
Після повернення Єрмак поспішив спростувати повідомлення ЗМІ. За його словами, українська делегація у своїх виступах говорила про необхідність виведення військ РФ із території України.
"Переважна більшість партнерів чітко наголосила на необхідності виведення російських військ з території України та неможливість заморозки війни в будь-якому вигляді, оскільки це лише дасть час на підготовку до нових атак на українські території", - заявив глава ВП в ефірі нацтелемарафону. Він також заявив про неухильну відданість України формулі президента Зеленського.
Про те, що позиція Києва щодо виведення російських військ не змінилася, говорить і радник глави Офісу президента Михайло Подоляк.
"Єдиний базовий "переговорний фундамент" - формула світу президента Зеленського. Жодних компромісних позицій типу "негайних припинень вогню" і "переговорів тут і зараз", що дають Росії час залишатися на окупованих українських територіях, бути не може. Тільки виведення російських військ за кордони 1991 року. Не треба ілюзій: будь-який "Мінськ-3" продовжить війну в майбутньому", - заявив радник глави Офісу президента Михайло Подоляк.
Політолог Руслан Бортник вважає, що ВП посилає різні сигнали зовнішньої та внутрішньої аудиторій.
"Один тип сигналу подавався в ході консультацій. Україна на зустрічі в Джідді зайняла компромісну, максимально помірну позицію, прагнучи показати себе договороспроможною. Їй потрібно розширювати межі можливого, якщо вона хоче, щоб установчий Глобальний саміт світу не став черговим самітом Заходу, тобто не зібрав в основному західних союзників Києва, Україна хоче показати, що не винна в тому, що війна триває, а це вина Росії, а вона готова шукати точки дотику з усіма партнерами. країни: ніяких поступок щодо затвердженого плану вирішення конфлікту немає Інакше кажучи: не шукайте "зраду". Це має заспокоїти частину суспільства, налаштовану на війну до переможного кінця, у тому числі, військових і особливо воюючих радикалів, і вибити козирі у, наприклад, команди екс-президента Порошенка ", - коментує експерт "Країні".
Проте ця тактика, на думку Бортника, має велику ваду: країни, які дотримуються нейтралітету, також ловлять сигнали для внутрішньої аудиторії і сприймають їх як ще одне підтвердження, що Україна "веде гру, а не по-справжньому прагне миру".
"Що ж, представники Глобального Півдня теж не вважають ганебним вести комунікацію із Заходом і йти на деякі поступки Україні, і отримувати гарний прибуток, але утримуватися від критики на адресу Росії, що теж дає вигоду", - вважає експерт.
Втім, закінчення другого раунду консультацій у конструктивному ключі говорить саме за себе: учасники мають намір зустрічатися й надалі.
"У чому перевага цього формату? Це майданчик для узгодження різноманітних мирних ініціатив. По-друге, це майданчик для активного мирного діалогу (України - Ред. ) з країнами Глобального Півдня, які мають значні відносини з Росією. І його можна використовувати як для поступового тиску на Росію, так і для просування нашої позиції – формули світу президента Зеленського", – пояснює інтереси Києва політолог Володимир Фесенко на своїй сторінці у Facebook.
Ефект може бути і від створення переговорних груп із проблем, спровокованих війною.
"Це можна назвати саудівським форматом. У перспективі спільна робота може призвести до зміни політичної атмосфери навколо мирних переговорів та їх проведення восени чи взимку. Якщо ідею підтримають США (і Китай зі свого боку), з їх допомогою Київ зможе реалізувати будь-які можливі угоди, то як Вашингтон через свій вплив на політичні групи всередині України здатний усунути будь-які спроби створити кризи для команди Зеленського", - прогнозує політолог Бортник.
Джерело в дипломатичних колах називає ключову проблему, яка зараз перешкоджає якнайшвидшому припиненню війни.
"Перша - не готовність сторін йти на припинення вогню на нинішній лінії фронту. Тобто, на корейський сценарій. Зазвичай вважається, що цього нібито хоче Росія, але опираються Україна та Захід. Але насправді ситуація дещо інша. Українська влада на даному етапі справді проти, як мінімум до виходу на кордони Криму, але й у такому разі, скоріше за все, Київ не вступатиме в переговори, а готуватиметься до наступу на півострів, захід також проти припинення вогню, але далеко не настільки категорично. точки зору переобрання, якщо війна затягнеться до старту передвиборної кампанії, але проблема й у тому, що з Росії йдуть сигнали, що й там не дуже налаштовані прямо зараз припиняти війну, не досягнувши своїх цілей, насамперед нейтрального статусу України., не виключено, що Кремль має ідею використовувати продовження війни для підточування позицій Байдена на виборах президента США, тому, в першу чергу, мають змінитися позиції Києва та Москви, щоб "корейський сценарій" став реальністю. Якщо це станеться, то "глобальний південь" точно не буде проти припинення вогню. Та й Захід, певно, підкоригує свою позицію. Але для зміни позиції країн, що воюють, має відбутися дві речі. Перша - намітитись перелом на користь однієї з них. Друга - пройти час, щоб був усім очевидний безвихідь. Як це, до речі, сталося в Кореї, де перемир'я було укладено за два роки позиційної війни", - каже джерело.
