"Блокада" аеропортів РФ, загроза удару "Орешника" по Києву, чи буде зрив переговорів та ескалація війни.

Аналізуємо підсумки 1169-го дня війни в Україні.

Ситуація на фронті

Росіяни захопили Новоєленівку на південь від Костянтинівки, повідомив український військовий із позивним "Мучною". Це село поряд із трасою до Костянтинівки з Покровська.

За картою Deep State, за село йдуть бої (воно розташоване в "сірій зоні"). Про захоплення села російські військові паблики повідомляли ще кілька днів тому.

Україна офіційно це не коментувала.

Але загалом українські військові телеграм-канали пишуть, що на цьому напрямі (дільниця фронту між Торецьком та Мирноградом на південь від Костянтинівки) ситуація для ЗСУ складається важко.

Погіршується ситуація для ЗСУ та на Лиманському напрямі, заявляє головний редактор "Цензора" Юрій Бутусов.

Він пише, що війська РФ намагаються повністю захопити панівні висоти в районі села Нове, що може спричинити прорив фронту на Осколі.

"Захоплення цього району дозволить ворогові перерізати логістику на нашому плацдармі за Осколом, і тоді утримати його буде неможливо - ні Борову, ні Куп'янськ. Наступ противника зупинити не вдається, хоча на цей напрямок почали поступово перекидати додаткові сили та засоби", - повідомляє Бутусов.

Причиною стала нестача резервів і той факт, що ними поповнювали, почали поповнювати бригади, коли там уже майже повністю вибили всіх досвідчених піхотинців. "Резерви замість того, щоб посилювати бойові порядки та проводити контратаки, змушені затикати дірки на фронті, де вже просто немає людей", - додав Бутусов.

Також він заявляє про "управлінський хаос" на даній ділянці фронту.

Нагадаємо, військовий паблік Deep State повідомляв про просування РФ у районі Нового ще 4 травня.

Також тривають бої у районі села Теткіне Курської області. Російські паблік сьогодні показали відео, де видно багато підбитої української техніки на цій ділянці. Військові телеграм-канали РФ стверджують, що атаки українських військ відбито. Україна офіційно нової атаки на Курську область не коментує.

До обстрілу. Сьогодні вночі був великий наліт дронів на Київ, також по місту вдарили балістичні ракети. Постраждали дві багатоповерхівки, загинули двоє людей. Балістику, як стверджують офіційно, збили, ракета впала у Солом'янському районі, де було потужне загоряння.

Також напередодні атакували Запоріжжя, де постраждав об'єкт інфраструктури.

Повітряні сили повідомляють, що збили два "Іскандери" з п'яти та 81 безпілотник із 187. Крім "Шахедів" Україну атакували і дрони-імітатори. Ще 64 БПЛА "локаційно втрачені (без негативних наслідків)".

Удари по РФ та загроза "Ліщинника"

Протягом останньої доби не припинялися українські нальоти на Москву – а також на інші регіони РФ.

Загалом російська ППО за добу збила 524 українські безпілотники - абсолютний рекорд повітряних атак ЗСУ. Така активність, як ми вже писали, вочевидь пов'язана з російським парадом на 9 травня, куди вже збираються іноземні гості. Крім того, відомо про спроби удару по авіабазах літаків, які братимуть участь у параді на Червоній площі.

У Москві вже запроваджуються безпрецедентні заходи безпеки - глушиться зв'язок, періодично на кілька годин "лягає" мобільний інтернет. На в'їзді до російської столиці, за словами очевидців, стоять посилені патрулі ДПС, які вибірково зупиняють автомобілі.

Справжній колапс охопив російські аеропорти – переважно московські, але дісталося і сусіднім областям – які закривали через небезпеку дронів. Багато рейсів затримуються, а заповнені пасажирами літаки довго не злітають. В Асоціації туроператорів РФ заявили, що обмеження торкнулися 60 тисяч пасажирів, порушено розклад для 350 рейсів.

Проміжну посадку в Баку через те, що Москва не приймала рейси, змушений був зробити літак президента Сербії Вучича. Пізніше він все ж таки прибув до російської столиці. Прилетів туди і глава КНР Сі Цзіньпін, а також президент Бразилії Лула да Сільва.

Тобто йде по суті "блокада" російських цивільних аеропортів, які багато в чому паралізовані загрозою нальотів ударних БПЛА.

Все це підігріває очікування в Росії, що на свято може статися позаштатна ситуація - чи то спроба повітряного удару, чи то диверсія з боку України. Особливо після натяків Зеленського та Єрмака, що щось подібне може статися. А також після активізації спроб атакувати Москву останніми днями.

Сьогодні через російські паблики почала поширюватися інформація, що РФ застосує по Києву "Горішник", якщо Україна вдарить по Москві на святкування 9 травня. Причому стверджується, що Україна "готовить провокації посерйозніше за удари дронами".

Джерела пабліків стверджують, що Путін вже доручив міноборони РФ визначити цілі для удару у відповідь. І заявляється, що як таку мету обрано Київ. Планується застосувати, зокрема, і "Горішник".

Також російські джерела вважають, що Київ не ухвалить пропозицію Путіна про триденне перемир'я з 8 по 10 травня.

Зазначимо, що це перемир'я починається сьогодні вночі - Росія має намір дотримуватись його в односторонньому порядку, але, як стверджується, відповідатиме на обстріл та атаки.

Інакше кажучи, напруженість напередодні параду у Москві наростає високими темпами. І поки що Україна всіляко дає зрозуміти, що не прийме запропонованого Росією триденного перемир'я - хоча ще кілька годин на те, щоб змінити рішення ще є.

Про ймовірні наслідки удару по Москві на 9 травня ми писали тут.

30 кілометрів Келлога та "затик" у переговорах

Учора на тлі процесу переговорів, що застропорився, знакову заяву зробив спецпредставник Трампа Кіт Келлог.

Він повідомив, що Україна готова "негайно" укласти перемир'я з РФ і відвести війська на 15 кілометрів від лінії зіткнення - якщо те саме зроблять російські сили. Тобто у результаті буферна зона становитиме 30 км.

"Вони згодні на всеосяжне перемир'я - по суші, морю і в повітрі - мінімум на 30 днів з можливістю продовження. І готові зробити це вже сьогодні. Вони сказали буквально наступне: ми відступаємо на 15 кілометрів, і (Росія - ред.) відступає на 15 кілометрів. заявив Келлог.

За його словами, таку буферну зону "можна постійно моніторити на предмет порушень, наприклад, зусиллями "Коаліції охочих". До цієї "Коаліції охочих" входять Великобританія, Франція, Німеччина і щонайменше ще дванадцять країн, готових направити війська для патрулювання повітряного простору на захід від Дніпра".

У Кремлі вже відповіли, що Москва "поки не чула від Києва будь-яких заяв про бажання встановити демілітаризовану зону вздовж лінії бойового зіткнення".

Зазначимо, що сама Україна також ніколи такої ідеї не висловлювала. Та й загалом тема буферної зони виглядає гранично дивною та практично нереалізованою.

Її здійснення означатиме, наприклад, що Україна повністю виведе свої війська з Херсона, Куп'янська, Покровська та Мирнограда. А Росія – з Нової Каховки, Альошок та Енергодару.

Також обидві воюючі армії мають піти з Торецька та Годинника Яру, за який йдуть бої.

І, крім того, лінією державного кордону (яка вже давно перетворилася на лінію фронту) і Україна, і Росія повинні відвести на 15 кілометрів війська вглиб своєї території. Зокрема, росіянам доведеться вивести війська з Суджі, а Україні - з усіх прикордонних населених пунктів у Харківській, Сумській та Чернігівській областях.

Також обидві армії мають залишити свої обладнані роками на південному фронті позиції та відступити кожна на 15 кілометрів у чисте поле.

Така ідея, в умовах тотальної недовіри один до одного сторін, може бути реалізована лише за однієї умови – якщо 30-кілометрову демілітаризовану зону щільно займуть миротворчі війська з країн, які узгодять і Україну, і Росію. Причому з огляду на протяжність лінії фронту для цього будуть необхідні сотні тисяч піхотинців з усім необхідним озброєнням.

І зараз дуже важко уявити, що Київ і Москва взаємно узгодять країни, звідки прийдуть миротворці. Не менш важко уявити, що будь-які країни зараз будуть готові відправити сотні тисяч солдатів на лінію розмежування між Україною та Росією (хто оплачуватиме всю цю грандіозну операцію, а також контролюватиме адміністративно демілітаризовану зону – окремі питання).

Не кажучи вже про те, що заява Келлога про розміщення таких миротворців "на захід від Дніпра" суперечить їх появі на більшій частині нинішньої лінії фронту, яка проходить на схід від цієї річки.

Тому ідея з розлученням військ на 30 кілометрів виглядає як максимальне ускладнення процесу досягнення домовленостей про припинення вогню, який і так вкрай важкий.

На даний момент невідомо, чи це справді є "планом Києва" - або ж ідеєю, що дозріла в оточенні Трампа або у самого Келлога після його консультацій з європейцями. І чи справді така схема перемир'я обговорюється на переговорах Путіна та іншого посланника Трампа – Уіткоффа.

Втім, якщо обговорюється, то російської згоди на неї немає - Келлог уже заявив, що зараз усе спирається на позицію Путіна, яка не погоджується на перемир'я.

Віце-президент США Венс заявив сьогодні, що американці відходять від ідеї перемир'я - вона "не подобається РФ" - і мають намір сконцентруватися на питаннях довгострокового врегулювання війни в Україні.

При цьому, на думку віце-президента, Росія висуває надмірні вимоги, хоча і додав, що це "нормально для переговорів".

"Я б не став стверджувати, що Росія не зацікавлена у вирішенні конфлікту. Зараз вона висуває низку вимог, які, на нашу думку, є надмірними, але це природний процес переговорів", — заявив він.

Також, за його словами, між позиціями України та Росії зараз пропасти. Але загалом Вашингтон вважає "абсурдним", що Київ та Москва не ведуть переговори. Венс називає такі контакти необхідним наступним великим кроком на переговорах.

"США хочуть, щоб Москва та Київ почали говорити один з одним, Вашингтон готовий брати участь у цьому процесі", - заявив Венс.

Нагадаємо, що ще недавно Трамп та його соратники заявляли, що очікують завершення війни в Україні до кінця квітня-початку травня.

Зараз вони хоч і продовжують говорити про "хороші перспективи" мирного процесу, але терміни переносяться то ще на два тижні вперед, то на місяць, то на 100 днів. Паралельно з Вашингтона постійно йдуть натяки на те, що США можуть вийти з переговорного процесу. А сьогодні Венс заявив, що від ідеї перемир'я взагалі можуть відмовитись.

Про те, що переговорний процес взагалі кудись рухається нічого не чути вже майже два тижні – відколи Віткофф зустрівся з Путіним у Москві, а Трамп із Зеленським у Ватикані. За винятком пропозиції Путіна оголосити триденне перемир'я, яке, як дає зрозуміти Київ, Україна проігнорує.

Паралельно йде активізація боїв на фронті та ударів по тилах (вище ми писали про великомасштабні нальоти по РФ та погрози застосувати "Гірешник" у відповідь). Тобто, зараз більше факторів вказує на загрозу ескалації, а не на швидкий світ. Хоча ще кілька тижнів тому надії на припинення вогню були набагато сильнішими.

На якому етапі стався "затик" визначити неважко.

Виходячи з оприлюднених у ЗМІ пунктів плану Трампа, від України там залежало два моменти – згода на припинення вогню по лінії фронту та підписання з США угод з надр. На припинення вогню Київ уже погодився, угоду з надр підписано (хоч і залишаються певні нюанси з ратифікацією). Як ми вже писали, пішов на це Зеленський впевнений, що Путін від припинення вогню відмовиться, війна продовжиться і гнів Трампа за це впаде на Кремль. Однак, якщо РФ погодиться на перемир'я, то "відкотити" ситуацію назад і відкликати свою згоду на припинення вогню Банкової буде дуже важко, оскільки наслідки можуть бути катастрофічними.

Таким чином, переговорну частину по лінії Вашингтон-Київ у рамках плану Трампу виконано. Відтак проблеми виникли на іншій частині – у переговорах США та Росії. Які це можуть бути проблеми?

План Трампа передбачає припинення вогню по лінії фронту. Чи погоджується Путін на це, чи продовжує вимагати собі всю територію чотирьох областей – надходять різні сигнали. Одні ЗМІ пишуть, що Путін погоджується зупинити війну по лінії фронту. Інші, що він проти цього і наполягає на своїх попередніх вимогах. Якщо вірна остання інформація, це означає фактичний глухий кут у переговорах цьому етапі. Оскільки Трамп не має ні бажання, ні, за великим рахунком, можливостей, змусити Київ піти на виконання цього пункту. Принаймні за нинішньої ситуації на лінії фронту, доки ВСУ його тримають і українська оборона не розвалюється.

План Трампа передбачає, що РФ має передати контроль над Запорізькою АЕС американцям, а над Каховською ТЕС – Україні. І хоч із Москви і надходять натяки, що росіяни можуть на це погодитися, але також і йдуть заяви, що РФ віддавати ЗАЕС не збирається.

Крім того, у плані Трампа немає багато з того, що раніше вимагала Росія – обмеження чисельності ЗСУ, припинення постачання зброї Києву, зупинка мобілізації в Україні, зміни у внутрішній політиці, включаючи усунення Зеленського від влади. Якщо на цьому Москва продовжуватиме наполягати, то це також безвихідь. З усього переліку цих вимог Трамп може виконати лише одне – припинити постачання зброї Україні. Змусити Зеленського виконати все інше, включаючи його звільнення з поста з президента, Трамп навряд чи зможе. Та й немає ознак, що він дуже хоче цього. Принаймні за нинішньої ситуації на фронті.

Щоправда, у Москві вже дають зрозуміти, що із Зеленським Кремль згоден вести прямі переговори (заяви Пєскова минулого тижня). Але чи зберігаються інші вимоги – тут меншої ясності.

Зрештою, є версія, що РФ просто тягне час, розраховуючи на провал переговорів і на те, що Трамп із них вийде, "умиє руки" і припинить постачання зброї Україні. А посилювати санкції побоїться, щоб не розривати остаточно стосунки. І, таким чином, війна продовжиться, але вже в кращих для Росії умовах.

Але ці розрахунки можуть бути помилковими. Вашингтон уже почав затверджувати постачання зброї за гроші. Також угодою про надра передбачена можливість включати такі поставки до Фонду як американський внесок. Тобто, як мінімум, на комерційній основі поставки зброї можуть бути продовжені. А гроші Україні продовжують давати європейські країни.

Ще за однією версією, росіяни готуються влітку до великого наступу, а тому й не хочуть зараз завершувати війну, розраховуючи до кінця року отримати набагато кращі умови, ніж ті, які пропонує Трамп. Але для цього потрібно, щоб армія РФ не тільки просунулась на якусь кількість кілометрів, а й зайняла всю територію чотирьох областей, вийшла до Дніпра, Харкова, а то й до Києва. Або ж завдала таких втрат ЗСУ, які б повністю підірвали боєздатність української армії. Але немає жодних гарантій, що це вийде. А в іншому випадку умови для РФ восени будуть не кращими, ніж нинішні, а можливо і гіршими (Трампа можуть на той час переконати зробити ставку на посилення тиску на Росію).

Втім, проблеми у переговорах можуть бути не лише з російського боку, а й з американського. У західних ЗМІ розгортається кампанія проти ідеї визнати Крим російським. І якщо під таким тиском Трамп вирішить цей пункт із плану прибрати, це також може завести переговори з РФ у глухий кут. Також може бути проблема з формою фіксації домовленостей щодо блокування вступу України до НАТО. Для цього потрібне рішення саміту Альянсу, яке відбудеться лише у червні. Та й не факт, що всі країни за це проголосують.

Як би там не було, але очевидно, що чим довше затягуються переговори, тим вища загроза ескалації. Тим більше, що на це активно працює глобальна "партія війни" (її прихильники дуже впливові як на Заході, так і в Росії, і в Україні), яка вкрай не зацікавлена якнайшвидше завершення війни. І хотіла б, щоб "план Трампа" провалився (вона його жорстко критикує).

" Партія війни " вже використовує нинішні проблеми у переговорах у тому, щоб встигнути зробити кроки, які ускладнюють процес мирного врегулювання. Навіть тому ймовірність деяких різких руху на 9 травня і після далеко не нульова.

В цілому ж війна підійшла до тієї потенційно дуже небезпечної точки, коли обидві сторони багато в чому вже виснажені. Україні все важче поповнювати втрати, а стабільність західної підтримки в умовах економічної турбулентності у світі, що наростає, і політичних протиріч усередині глобального Заходу під великим питанням. Можливості Росії поповнювати армію без оголошення мобілізації також безмежні. А падіння ціни на нафту та вплив санкцій ускладнюють можливості Москви і далі продовжують війну без різкого затягування поясів населенню.

Тому, як ми вже неодноразово писали, є загроза, що, у разі провалу переговорів, почнеться максимальна ескалація з обох сторін з метою швидко переломити перебіг подій на свою користь. Причому не виключено, що в такому разі ескалація буде не лише між Україною та Росією, а й між Росією та Заходом.

Спусковим гачком для цього процесу (а також свідченням провалу переговорів) може стати посилення американських санкцій проти РФ, якого зараз закликають Трампа.

Але, як пишуть західні ЗМІ, Трамп поки що на це не дає добро. Сам він каже, що ще потрібно два тижні-місяць, щоб зрозуміти, чи можна знайти шлях до світу. Тобто повністю переговорний трек він не закриває. А значить, і залишається надія на досягнення домовленостей про завершення війни.

При цьому не виключено, що ситуація може зрушити після ратифікації Україною угоди з надр, яка може відбутися вже завтра - оскільки договір з надр не зможе запрацювати, доки триває війна. І навіть навряд чи він зможе дати ефект за ситуації, коли буде просто заморозка нинішньої війни - без гарантій повного врегулювання інвестори не вкладатимуть гроші в українські родовища.

При цьому від самої оборудки українські політики, зважаючи на все, не в захваті. Зупинимося на процесі імплементації угоди докладніше.

"День перемоги" Трампа у Раді

Учора комітет Ради із закордонних справ рекомендував парламенту підтримати ратифікацію угоди про надра зі Штатами. Це має відбутися вже завтра, 8 травня.

Йдеться про документ, який публікувався напередодні Кабміном - рамкову угоду, в якій немає ключових подробиць угоди. Тобто депутати голосуватимуть за угоду, не знаючи всіх її подробиць.

Частина подробиць, які закладені у двох доки не оприлюднених додаткових угодах, з'явилися у ЗМІ лише вчора. За ними, США буде пріоритетом при розробці нових родовищ. А у спільному фонді, який наповнюватиметься доходами від українських надр, ключові рішення прийматимуть американські менеджери.

Ще вчора американська повірена Україною Девіс підтвердила, що Рада розгляне ратифікацію угоди 8 травня. Вона навіть була присутня на комітеті, де розглядали угоду, і "наголосила на важливості" створення цього майбутнього фонду.

"Рішення комітету передати законопроект на голосування 8 травня стало важливим кроком, наразі завдання Верховної Ради зберегти динаміку", - пише повірена.

Тобто США підтримали голосування за угоду в Раді.

Але вже після вчорашнього засідання за участю американської посланниці комітет Ради переголосував своє ж рішення. Він додав до мінеральної угоди зі США нову преамбулу. У ній йдеться про те, що Рада ратифікує лише один відомий їй документ угоди, повідомляє нардеп Ірина Геращенко.

"Верховна Рада України зазначає, що ратифікація Угоди … не означає ратифікацію чи автоматичне схвалення парламентом Угоди про обмежене партнерство або будь-яких інших угод, які будуть укладені уповноваженими на це сторонами з метою виконання цієї Угоди.

Верховна Рада України заявляє, що будь-які додаткові домовленості, необхідні для реалізації Угоди … не можуть виходити за межі положень цієї Угоди та встановлювати міжнародно-правові зобов'язання для України, які не передбачені нею та не передбачені нею та не передбачені нею”, - йдеться у преамбулі Ради, яку підтримали всі члени.

За логікою цієї правки, голосування за рамкову угоду не означає, що Рада автоматично затвердить і договір про обмежене партнерство, а також інші угоди, які укладаються в рамках угоди. І всі ці документи не можуть виходити за межі норм, які містяться в ратифікованій угоді.

Але, повторимося, угода, що пропонується зараз до ратифікації, вкрай абстрактна. За всіма ключовими моментами в ньому містяться лише посилання на договір про обмежене партнерство, який, виходячи з цього, однозначно "вийде за рамки" ратифікованої угоди - оскільки буде набагато докладнішим і конкретнішим. Власне він і є основним елементом угоди надрах.

Таким чином, якщо ресурсну угоду ратифікують із зазначеною поправкою, це означатиме, що або Володимир Зеленський повинен буде вносити договір про обмежене партнерство на ратифікацію до Ради, або потім з'явиться можливість у будь-який момент оскаржити угоду та визнати її нікчемною.

У США поки що не реагували на вказане виправлення. Проте завтра буде показовий день і голосування в Раді (детальніше про перспективи ратифікації ми писали тут ).