Як в Україні скасовуватимуть банківську таємницю і що внесуть до реєстру рахунків та сейфів
Україна планомірно просувається до скасування банківської таємниці на державному рівні.
Минулого тижня народні депутати зробили ще один крок у цьому напрямі: Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики схвалив законопроект №13233, підготовлений Кабміном, який тепер може бути розглянутий у першому читанні у сесійній залі парламенту.
Член цього комітету нардеп Ярослав Железняк стверджує, що проект не відкриває саму банківську таємницю, але впритул підводить до цього.
"Упевнений, наступний етап - підготовка до відкриття банківської таємниці, що Мінфін уже записав до бюджетної декларації. Про це вони прямо заявили на засіданні комітету", - йдеться у посту Железняка.
Ключовою новацією законопроекту №13233 стало зобов'язання для Державної податкової служби створити та надалі адмініструвати два реєстри, завдяки чому ДПС отримає величезний масив фінансових даних.
Перший - це реєстр кінцевих бенефіціарних власників трастів чи інших подібних правових утворень. Коротко його називають реєстром трастів. Трастами найчастіше користуються політики, великі бізнесмени і – рідше – прості люди. В Україні про них стало широко відомо у 2016 році, коли свої активи у траст банківській групі Rothschild Trust передав президент Петро Порошенко.
Певне, реєстр трастів необхідний контролю влади над передачею активів управління третім особам.
Другий реєстр зачепить усіх без винятку громадян України, які відкриють банківський рахунок або візьмуть в оренду індивідуальний банківський сейф (комірку). Як тільки людина це зробить, дані про неї, її рахунок і осередок відразу потраплять до реєстру, який теж вестиме ДПС. Реєстр буде єдиним для індивідуальних сейфів та рахунків, причому будь-яких: карткових, поточних, депозитних, для цінних паперів (при купівлі держоблігацій чи інших паперів), електронних гаманців. Дані до нього передаватимуть не лише банки, а й небанківські фінустанови, у тому числі платіжні організації та адміністратори електронних грошей. Як, наприклад, NovaPay "Нової пошти", яка останнім часом особливо активно відкриває рахунки людям. ДПС наділяють правом штрафувати всі ці організації за несвоєчасну передачу чи відмову від передачі у реєстр.
На поточний момент Державна податкова служба автоматично отримує звіт про будь-який рахунок лише якщо йдеться про юрособи та фізособи-підприємці. а дані про прості фізособи не надаються. При цьому перед ДПС звітують лише про факт відкриття або закриття рахунку та його знаходження та власника, відомості ж про суми на рахунках та операції не передаються. Вони можуть бути розкриті лише за рішенням суду.
У новому реєстрі сейфів та рахунків після його створення мають бути такі дані:
- ПІБ, паспортні дані власника рахунку або орендаря сейфа.
- Податковий код власника рахунку чи орендаря сейфа.
- Інформація про рахунок: який саме вид рахунку або електронного гаманця відкритий/закритий, його номер (у тому числі IBAN), в якому закладі з інформацією про нього.
- Інформація про сейф, що орендується: назва банку, адреса конкретного відділення, номер/дата та строки договору, перелік осіб, які мають право доступу до осередку з даними про них.
При цьому законопроектом не передбачено розкриття інформації про зміст сейфу, а також кошти на рахунках — як про поточні залишки сум, так і про будь-які транзакції.
Інформація у реєстрі сейфів та рахунків зберігатиметься не менше 5 років з дня закриття рахунку/договору оренди сейфа, але цей термін може бути додатково продовжено ще на 5 років у разі потреби. Цей реєстр закритий. Його користувачами є правоохоронні органи, Держфінмоніторинг, НАБУ, НАЗК, АРМА та, звичайно ж, ДПС, яка його адмініструє.
Згідно з пояснювальною запискою, обидва реєстри мають почати функціонувати у 2027 році.
Також законопроектом №13233 захищаються права працівників фінансового моніторингу та їх інформаторів у просторіччя стукачів. Цих людей забороняють звільняти, притягати до дисциплінарної відповідальності за надання інформації, яка допомагає боротьбі з відмиванням грошей. Водночас документ розширює права Нацбанку щодо відкликання ліцензій небанківських фінустанов за порушення правил фінмоніторингу, а також дозволяє НБУ своє професійне судження при оцінці якості моніторингу. Регулятор зможе робити що забажає, і підконтрольні структури не можуть оскаржити його дії в суді.
Ухвалення законопроекту №13233 у сесійній залі Ради цілком реальне, оскільки до нього прив'язані отримання Україною міжнародної фінансової допомоги та процес вступу до Євросоюзу.
Хоча документ суттєво розширює доступ до фінансової інформації населення, проте це не межа, яку визнають нардепи. Згодом не виключено подання ще одного законопроекту, який повністю розкриє банківську таємницю для податківців - не лише про наявність рахунку у громадянина, а й про кошти та транзакції.
"Так, ми ведемо дискусію з Нацбанком про доступ до банківської таємниці. Це складна дискусія. У Національній стратегії доходів записано, що ми повинні до цього прийти, і це в будь-якому випадку буде. Але якби ми написали закон, який вважаємо за потрібне зараз, то цей закон навіть не дійшов би до комітету", - заявив на цій фінансів Денис Улютін.
Більше того, про фактичне скасування банківської таємниці у найближчі три роки, як ми вже писали, прямо йдеться у бюджетній декларації Кабміну.
"Протягом 2026-2028 років будуть впроваджуватись заходи щодо реформування податкової політики та податкового адміністрування. Зокрема, розширення підстав для позасудового доступу податкових органів до інформації про обсяги коштів, що надходять на банківські рахунки платників податків", - написано в документі.
