За червень органи прокуратури відкрили 124 нових кримінальних провадження, які стосуються відмов військовослужбовців виконувати накази начальства. За даними Офісу генерального прокурора, за перші 6 місяців року – з січня по червень – було зафіксовано 1042 випадки непокори військовослужбовців, які підпадають під 402 статтю Кримінального кодексу України. Підозри були офіційно висунуті 291 військовому. А до суду дійшло ще менше - всього 249 звинувачень.

Ці цифри перевищують торішні показники, коли за весь 2024 рік було зафіксовано 1849 кримінальних правопорушень за цією статтею.

При цьому лише у 461 випадку було вручено підозру. Направлено до суду з обвинувальним вироком – лише 405 справ.

Таким чином, зберігається тенденція, що тільки кожен четвертий випадок непокори на фронті доходить до суду.

При цьому в судах обвинувачені дедалі частіше йдуть на угоду з прокуратурою, після чого їх звільняють з ув'язнення із зобов'язанням залишатися на військовій службі ще мінімум 1-2 роки та виплачувати 10-20% зарплати на користь держави.

Примітно, що значна частина таких угод фігурує у реєстрі судових рішень під час розгляду справ за фактом непокори військовослужбовців під час битв за Кліщіївку. Це село під Бахмутом було місцем багатомісячних запеклих боїв. На початку 2023 року село було захоплене росіянами, потім ЗСУ його звільнили. Але тепер вона знову опинилася під контролем РФ.

Фабула таких справ приблизно однакова. Наприклад, Харківський райсуд розглядав справу про непокору жителя Кривого Рогу, який відмовився висунутись на позиції у Кліщіївці, вказані командиром частини.

"Солдат, бувши мобілізованим військовослужбовцем, 13 грудня 2023 року, відкрито відмовився виконувати наказ командира військової частини про висунення в напрямку району на схід від н.п. Кліщіївка Донецької області, чим підірвав боєздатність першого стрілецького батальйону військової частини". Прокуратура запросила 2 роки позбавлення волі або запропонувала військовослужбовцю піти на угоду зі слідством: визнати свою провину, повернутися на службу та виплачувати 20% свого доходу протягом 2 років на користь держави. Солдат погодився на угоду і був звільнений зі слідчого ізолятора одразу після вироку.

Аналогічний вердикт виніс Дергачівський райсуд Харківської області. Як йдеться у реєстрі судових рішень, у листопаді 2023 року командир батальйону частини під час побудови повідомив про необхідність формування штурмового батальйону та висування в район на схід від Кліщіївки.

"Солдат… відкрито відмовився виконувати наказ, чим підірвав боєздатність та боєздатність стрілецького батальйону", - заявляється у рішенні суду.

Прокурор запропонував обвинуваченому протягом 2 років сплачувати 20% грошового забезпечення та повернутися на службу. Також в угоді йдеться про те, що протягом 2 років солдатів не може бути підвищено у званні. Обвинувачений погодився, після чого його було звільнено.

Зазначимо, що українські волонтери говорять про велику кількість загиблих солдатів під час битв за Кліщіївку.

"Повсюди були тіла - на дорогах, у посадках, на полях, на техніці, усередині техніки, у бліндажах, в окопах. Я ніколи не бачив стільки тіл. Ми вивезли звідти понад 250 тіл, а територія там невелика. І це ще не все, там їх залишилося дуже багато", - нещодавно згадував волонтер Олексій Юков в інтерв'ю "Рада".

Також Кліщіївка багаторазово фігурувала в списках, що публікуються росіянами (але поки що не підтверджені Україною), з іменами загиблих українських військовослужбовців, тіла яких РФ повернула в червні нинішнього року.

Аналогічні угоди з прокуратурою укладають військовослужбовці ЗСУ на Курському напрямку. Так, наприклад, Сумський суд виніс вердикт щодо киянина, який пішов до армії добровольцем та служив водієм військової частини.

Військовослужбовець відмовився виконати наказ начальства та вирушити до населеного пункту Горналь у Курській області з метою евакуації особового складу. З огляду на наміри чоловіка залишитися на військовій службі, суд ухвалив зобов'язати його виплачувати 10% від зарплати на користь держави протягом 1 року.

Зазначимо, що військовослужбовцям, які заявляють про небажання продовжувати службу після відкритої непокори наказам начальства, суди виносять жорсткіші вердикти.

Наприклад, Зарічний суд Сум розглядав справу щодо непокори бойового медика.

У середині березня, буквально за два тижні до того, як Росія витіснила ЗСУ із села Гоголівка біля Суджі в Курській області, медик відмовився виконати бойовий наказ начальства на Гоголівському напрямку. Також він заявив про небажання продовжувати військову службу. За непокору його засудили до 5 років позбавлення волі.

Опитані "Страною" офіцери ЗСУ заявляють, що кількість реальних випадків відмови виконувати наказ значно більша, ніж офіційно зареєстрованих.

"По-перше, командири не дуже охоче повідомляють нагору про такі факти, тому що велика кількість випадків непокори може поставити питання про їх відповідність займаній посаді. Відмовників намагаються влаштувати на роботи, не пов'язані з бойовими завданнями на передовій. Справи про непокору передаються в слідчі органи, найчастіше, коли командирам потрібно пояснити чому вони не змогли виконати завдання? По-друге, здебільшого ті, хто не хоче виконувати накази, не вступають у дискусії з командирами, а просто йдуть до СЗЧ. І враховуються вже у другій статистиці. Також не відображає реальної кількості випадків самовільного залишення частини", - каже один з офіцерів ЗСУ.

Як ми вже писали, кількість випадків СЗЧ цього року значно зросла.

За перше півріччя 2025 року за статтею 407 КК (самовільне залишення частини або місця служби) та 408 КК (дезертирство) зафіксовано понад 107 тисяч нових правопорушень, що перевищує загальний показник за весь 2024 рік, коли було лише 89 449 врахованих випадків.

Читайте Страну в Google News - натисніть Підписатися