Авдіївка: загроза другого Бахмута Україні дадуть мільйон снарядів, з чим Сі прилетів до Путіна. Підсумки

Підбиваємо підсумки 390-го дня війни в Україні.

Ситуація на фронті

Минулої доби ЗСУ відбили 69 атак противника. Епіцентром бойових дій залишається Бахмут. Також бої йшли за Іванівське, Богданівку та Григорівку у Бахмутському районі, повідомляє Генштаб.

Українське командування заявляє, що ситуація довкола міста "критично загострилася". "Але за всіх прогнозів різних експертів другий місяць у цих гарячих боях Бахмут стоїть", - заявила заступник міністра оборони Ганна Маляр.

Вона також заявила, що "за час цих боїв, безумовно, на жаль, з нашого боку є втрати". "Водночас, у ворога втрати значно вищі і ми знищуємо його професійні підрозділи, підрозділи "Вагнера", які кинуті на те, щоб оточити Бахмут", - заявила вона.

Маляр також заявила, що ЗСУ на певних ділянках має успіхи.

Тим часом куратор ПВК "Вагнер" Євген Пригожин стверджує, що станом на 20 березня росіяни контролюють 70% території Бахмуту. Україна таких даних не підтверджує.

Також Пригожин сказав про "наявність ознак" підготовки контрударів ЗСУ в районі Бахмута, щоб спробувати відсікти частини ПВК "Вагнер", що наступають на північ і південь від міста, від підрозділів російської регулярної армії.

Телеканал "Бі-бі-сі" опублікував репортаж з-під Бахмута, де всі дороги розмиті, що ускладнює як пересування ЗСУ, так і наступ росіян.

Американський військовий оглядач Чак Пфаррер пише, що успіхи РФ на північному напрямку (біля траси M-03 на Слов'янськ) йдуть паралельно з активізацією міських боїв та бойовими зіткненнями біля Івановського на півдні, що посилює одночасний тиск на ЗСУ.

По карті також видно, що противник близько від Богданівки, при захопленні якої також стане практично непроїзною траса на Годинник Яр із Бахмута. Про бої під Богданівкою щодня повідомляє Генштаб ЗСУ. У разі взяття Богданівки також створюється загроза удару по Часів Яру, який є зараз ключовим логістичним пунктом із постачання українських військ у Бахмуті.

На Куп'янському та Лиманському напрямках росіяни намагалися наступати в районі населених пунктів Новоселівське, Кремінна та Білогорівка.

Але, схоже, найсерйозніша ситуація назріває зараз у районі Авдіївки.

В останні три тижні сили РФ поступово просуваються навколо цього укріпрайону, дедалі більше погрожуючи оточенням західним лініям постачання Авдіївки, повідомила сьогодні британська розвідка. Лондон заявляє, що становище тут стає схожим на те, що відбувається у Бахмуті.

"Комплекс Авдіївського коксохімічного заводу, найімовірніше, стане ключовою територією, яку особливо зручно захищати у міру розвитку битви", - йдеться в аналізі розвідки.

ЗСУ підтвердили такі оцінки.

"Ворог зараз постійно намагається оточити Авдіївку. Я згоден з колегами з Британії, що Авдіївка може найближчим часом стати другим Бахмутом - це так і є. Однак хочу сказати, що не все так добре в російських підрозділах, які атакують на цьому напрямі", - заявив керівник прес-центру Таврійського спрямування Олексій Дмитрашковський.

Генштаб сьогодні заявляв, що Росія в цьому районі атакує у Кам'янки, Авдіївки, Північного, Водяного та Бердичів.

Російські військові телеграм-канали пишуть про бої на східній околиці Степового (колишнього Петровського). Через Степове проходить залізнична лінія, якою постачається авдіївський гарнізон. Також стверджується, що росіяни вже увійшли до Кам'янки, де точаться бої.

Ще одна заява російських телеграм-каналів - нібито прорив на півдні Авдіївки та боях на підступах до Дев'ятого кварталу міста. Україна всіх цих даних не підтверджує. Щодо прориву до Дев'ятого кварталу не підтверджує дані і деякі російські телеграм-канали.

Але ситуація, мабуть, для українських військ тут справді погіршилася: у міністерстві реінтеграції сьогодні закликали авдіївців евакуюватися.

Військові перспективи

США сьогодні підписали новий пакет допомоги для України – цього разу лише на 350 мільйонів доларів. До нього увійдуть:

- боєприпаси для HIMARS;
- 155-мм артилерійські снаряди;
- 25-мм боєприпаси;
- Протирадіолокаційні ракети (HARM);
- 81-мм та 60-мм мінометні системи та мінометні боєприпаси;
- комплекси протитанкового озброєння АТ-4;
- гранатомети, стрілецька зброя та боєприпаси до них;
- підривні боєприпаси та засоби подолання перешкод;
- Обладнання для розмінування;
- важкі паливні танкери;
- тепловізійні системи, оптика та лазерні далекоміри;
- річкові патрульні катери;
- контрольно-діагностичне обладнання для технічного обслуговування та ремонту автомобілів;
- запасні частини та інше польове обладнання.

Очевидним є "наступальний" характер цього пакету.

Ще одна важлива новина дня – міністри закордонних справ країн ЄС підписали план з боєприпасів для України. Він передбачає передачу Києву снарядів з арсеналів країн ЄС і згодом - спільних закупівель боєприпасів у промисловості.

Як уточнив верховний представник Євросоюзу Жозеп Боррель, планується закупити для України протягом найближчих 12 місяців один мільйон снарядів. Це в середньому 83333 снарядів на місяць. Чи багато це чи мало?

За даними НАТО, Україна витрачає по 5 тисяч снарядів на день. Тобто 150 тисяч снарядів на місяць. За оцінками західних ЗМІ, лише 155-мм снарядів українські війська використовують понад 90 тисяч на місяць.

Таким чином, за збереження нинішньої інтенсивності бойових дій, 83,3 тисячі снарядів на місяць, які готові надати країни ЄС, це трохи більше половини потреб ЗСУ. Але це якщо брати поточні витрати боєприпасів. Україна ж постійно говорить про те, що він надто низький, і у противника цей показник суттєво вищий.

Але, мабуть, питання впирається у виробничі потужності на Заході (а таке наявність сировини для виробництва снарядів, про проблеми з якими пишуть західні ЗМІ), і швидко питання вирішено не буде. У зв'язку з цим від союзників по НАТО вже давно звучать заклики навчитися стріляти влучніше і економити боєзапас.

Інтенсивніше йдуть поставки натовської бронетехніки, покликаної провести контрнаступ. Норвегія доставила в Україну восьми танків Leopard 2 та чотири допоміжні машини. А Німеччина заявила, що розпочала постачання бойових машин піхоти Marder (раніше повідомлялося, що їх буде до 40 одиниць).

Окремі коментарі із Заходу підтверджують, що на майбутній контрнаступ Захід робить великі ставки. Президент Чехії Петро Павло попередив, що Київ матиме лише одну спробу для того, щоб завдати удару по російській армії. Тому що для нових великих операцій української армії, якщо нинішня провалиться, Захід може не вистачити ресурсів.

"Багато країн, багато політиків очікують цього року певного прогресу. Я вважаю, що Україна матиме лише одну спробу розпочати великий контрнаступ. Тому, якщо вони вирішать розпочати його і він зазнає невдачі, отримати кошти на наступний етап буде вкрай складно", - заявив він.

Крім того, він вважає, що наступного року Захід, швидше за все, зосередиться на внутрішніх справах і відносинах з Китаєм, а інтерес до України може згаснути.

На думку Петра Павла, "глобальною темою" перед виборами до США наступного року стане не Європа, а Китай. На цьому тлі інтерес Америки до України та рівень допомоги можуть знизитися. "І коли інтерес Америки згасне, європейські країни зроблять те саме", - додав він.

І у будь-якому разі Павло вважає, що "західна допомога має межі". У тому числі політичні. "Ми маємо бути реалістами і визнати, що наступного року в США відбудуться вибори. Після них зосереджуються на внутрішніх справах", - заявив чеський президент.

Припущення того, що в Україні може піти не так, як планувалося – щоправда, у своєрідній формі – зробила й Польща. Посол у Франції Ян Емерик Ростишевський заявив, що Варшава набуде прямого конфлікту з Росією, якщо Україна не захистить свій суверенітет.

"Якщо Україна не зможе відстояти свою незалежність, ми не матимемо вибору, ми будемо змушені вступити в конфлікт", - сказав він.

Після цього посольство Польщі у Франції спростувало цю тезу. Відомство каже, що заява посла "інтерпретується деякими ЗМІ у відриві від контексту, в якому вона була зроблена".

За заявою посольства, "ретельне прослуховування всієї розмови дозволяє зрозуміти, що не було жодного оголошення про пряму участь Польщі у війні, а лише попередження про наслідки, які може мати поразку України – можливість Росії атакувати чи залучити до війни країни Балтії та Польщу".

Проте у Варшаві вже почалися заклики звільнити дипломата.

"Посол Польщі у Франції, який заявляє, що ми почнемо війну з Росією, якщо Україна не впорається, безперечно перевищує свої повноваження і має бути просто звільнений зі своєї посади", - заявив депутат від лівих Мацей Гдула.

Іншими словами, ми бачимо дві тенденції. Перша – незважаючи на риторику про підтримку контрнаступу України, на Заході йде дискусія про те, як бути у разі невдачі. Друга – радикальні заяви про майбутню війну з Росією потім голосно та активно спростовуються владою на Заході.

Цю тенденцію показала українська ракета, яка ще впала в Польщі, яку спочатку прийняли за російську, але Варшава не поспішала звинувачувати Москву і повелася вкрай стримано. Тобто поки що, мабуть, безпосередньо воювати з Росією в НАТО не збираються.

Сі в Москві

Сьогодні до Москви прибув із триденним візитом глава Китаю Сі Цзіньпін.

Напередодні прильоту він із Путіним випустили за статтею про російсько-китайські відносини. І обидва згадали там Україну.

У Кремлі, написав Путін, "вдячні за виважену лінію КНР у зв'язку з подіями, що відбуваються в Україні, за розуміння їх передісторії та справжніх причин. Вітаємо готовність Китаю зіграти конструктивну роль у справі врегулювання кризи".

Також президент РФ заявив, що "Росія відкрита до політико-дипломатичного врегулювання української кризи".

"Однак ще в квітні 2022 року мирні переговори були припинені аж ніяк не нами. Майбутнє мирного процесу залежить виключно від готовності до серйозної розмови з урахуванням геополітичних реалій, що склалися", - додав Путін, маючи на увазі те, що переговори він вести готовий, але при цьому не має наміру відмовлятися від "нових територій", захоплених в Україні.

Пізніше у Кремлі додали, що Сі Цзіньпін та Путін у Москві "так чи інакше обговорюватимуть китайський план мирного врегулювання по Україні".

Про цей план написав у своїй статті і Сі. Він зазначає, що "з початку минулого року спостерігається тотальне загострення української кризи" та закликав до "активних зусиль до сприяння примиренню та мирним переговорам".

"Йдеться зокрема про необхідність дотримуватися цілей і принципів Статуту ООН, поважати резонні заклопотаності всіх держав у галузі безпеки, підтримувати всі зусилля, спрямовані на мирне врегулювання української кризи та забезпечувати стабільність глобальних ланцюжків виробництва та постачання", - пише глава КНР, посилаючись на свій мирний план.

"Складні проблеми не мають простих рішень. Ми переконані, що раціональний вихід з української кризи та шлях до міцного миру та загальної безпеки у світі знайдуться, якщо всі керуватимуться концепцією загальної, комплексної, спільної та сталої безпеки, продовжуватимуть діалог та консультації в рівноправному, розсудливому та прагматичному ключі", - додав Сі Цзіньпін.

Тобто, мова в статті китайського лідера йшла навіть не так про переговори (у Пекіні розуміють, що в даний момент їх явно не станеться), скільки про те, що Захід повинен визнати в Росії та Китаї рівноправних гравців і, мабуть, врахувати їхнє право на вплив по периметру своїх кордонів. У тому контексті Сі кілька разів за текстом статті згадав про зростання багатополярності у світі.

Також напередодні візиту Сі Цзіньпіна МЗС Китаю виступило проти ордера на арешт Путіна і закликало "поважати імунітет" російського президента. Це був сигнал Заходу, який, за оцінками, "організував" ордер на арешт Путіна якраз напередодні візиту китайського керівника до Москви.

Принаймні західна преса перед приїздом Сі активно писала, що він "сяде за стіл переговорів із військовим злочинцем". А після приїзду те саме повторив уже відкрито держсекретар США Ентоні Блінкен.

"Те, що президент Сі приїхав до Росії через кілька днів після того, як Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт президента Путіна, говорить про те, що Китай не відчуває відповідальності за притягнення Кремля до відповідальності за звірства, скоєні в Україні, і замість того, щоб навіть засудити їх, він швидше надасть дипломатичне прикриття для Росії, щоб вона продовжувала вчиняти ті самі злочини", - сказав Блінкен.

Після прибуття Сі Цзіньпіна до Москви почалися переговори з Путіним, які тривали понад чотири години. На їхній публічній частині Путін заявив, що уважно ознайомився з мирним планом Китаю щодо припинення війни в Україні.

Він сказав, що має намір цей план обговорити під час переговорів із Сі, і що "Росія завжди відкрита для переговорного процесу".

Сі Цзіньпін у свою чергу назвав Путіна "дорогим другом". Сказав, що під керівництвом Путіна "Росія досягла значних успіхів у процвітанні країни. Наступного року у вас вибори, впевнений, що російський народ вас підтримає".

І поки головною новиною візиту стала саме ця ремарка. Вона виглядає як пряма та однозначна підтримка російського президента. Що особливо показово, на тлі недавньої видачі ордера на арешт Путіна Міжнародним судом у Гаазі.

Однією з основних очевидних цілей ордера, як ми вже розповідали, було зробити президента РФ гранично токсичним для всіх світових лідерів.

Заяви Сі, як і раніше, повідомлення МЗС КНР, дають зрозуміти, що на Китай ці сигнали не вплинули. Він продовжить підтримувати Путіна. І виступає проти спроб зміни влади у Росії.

Судячи з американських оцінок, там побоюються, що візит китайського керівника висуне альтернативну повістку щодо врегулювання в Україні. Блінкен сьогодні розкритикував ідею Китаю про припинення вогню, яка була висловлена, втім, не сьогодні, а ще наприкінці лютого у рамках мирного плану.

Але глава Держдепу все одно виступив проти цієї ідеї - мабуть, вважаючи, що саме її "пробиватиме" у Кремлі Сі Цзіньпін.

"Припинення вогню зараз без довгострокового рішення дозволить президенту Путіну відпочити і перевзути свої війська, а потім відновити війну в більш вигідний для Росії час. Світ не повинен бути обдурений будь-яким тактичним ходом Росії за підтримки Китаю чи будь-якої іншої країни, щоб заморозити війну на своїх умовах ", - Заявив Блінкен.

Втім, повторимося, поки що немає жодних свідчень тому, що цю схему прийме Москва - не кажучи вже про Київ, який відкрито виступає проти будь-яких форм заморозки конфлікту по нинішній лінії фронту, сподіваючись на контрнаступ.

Також в американських ЗМІ сьогодні критикували Сі за відсутність контактів із Володимиром Зеленським із початку війни в Україні. І чи зв'яжеться китайський лідер із Зе після візиту до Москви - ще одна інтрига цього візиту.

Газета Financial Times пише, що така можливість існує.

"За словами людини, знайомої з цим питанням, після поїздки до Москви Сі може зателефонувати заклятому ворогові Путіна, президенту України Володимиру Зеленському. Це буде перший прямий контакт Сі із Зеленським після повного вторгнення", - повідомили журналісти.

За їхніми даними, дзвінок Зеленському може стати "ознакою обмежень, які Китай бачить у своєму союзі з Росією, заявляючи про себе як про потенційного миротворця".

Але, якщо він відбудеться, це може стати ознакою того, що Китай узгодив з Москвою якусь модель врегулювання, яку можна буде запустити за підсумками весняно-літньої кампанії. Тим більше, що швидше за все саме її Сі Цзіньпін і обговорюватиме в Москві.